Комітет свободи слова переніс розгляд проекту про прозорість медіавласності

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики переніс на наступне засідання розгляд законопроекту №1831 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення», винесений народними депутатами Миколою Княжицьким та Вадимом Денисенком. Таке рішення було прийняте одноголосно на черговому засіданні 20 травня. Про це повідомляє “Телекритика“.

За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, робоча група, яка працювала при Комітеті, запропонувала низку своїх пропозицій щодо цього законопроекту. Наразі члени Комітету не встигли з ними ознайомитися. Учасники робочої групи вирішили, що запропонують свій варіант проекту. Якщо автори проекту Микола Княжицький і Вадим Денисенко не погодяться з такими змінами, члени робочої групи не підтримають законопроект №1831 і рекомендуватимуть парламенту його відхилити. Натомість зареєструють власний законопроект.

Нагадаємо, на своєму другому засіданні 22 квітня члени робочої групи, що була створена при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, домовилися підготувати концепцію для написання законопроекту щодо прозорості власності ЗМІ. Для цього вони планували використати діючі норми, законопроект №1831 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення», внесений народними депутатами Миколою Княжицьким та Вадимом Денисенком, а також власні напрацювання групи та обґрунтування, чи вони сумісні з проектом №1831.

На першому засіданні робоча група вирішила звернутися за допомогою до європейських експертів. Також було вирішено вивчити позитивний закордонний досвід.

До України прибули експерти Ради Європи, які оцінять реформування друкованих ЗМІ

Експерти Ради Європи Цеес ван Зведена та Епп Лаук, які на прохання української сторони готують експертну оцінку проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», заявили, що Україна має отримати найкращий закон про роздержавлення друкованих ЗМІ. Про це вони сказали під час зустрічі у Державному комітеті телебачення і радіомовлення України, передає “Телекритика“.

У зустрічі також взяли участь голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, його перший заступник Богдан Червак, начальник управління видавничої справи і преси Олексій Кононенко, заступник начальника управління розвитку інформаційної сфери та європейської інтеграції – начальник відділу законопроектної роботи Ганна Красноступ, представник Інституту Медіа Права (ІМП) Ігор Розкладай та інші.

Голова відомства нагадав, що ще 2005 року Україна взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи провести реформування друкованих ЗМІ. Експертний висновок Ради Європи депутатського законопроекту, на думку Олега Наливайка, допоможе йому успішно пройти голосування у Верховній Раді. Свого часу експертна підтримка Радою Європи іншого важливого для розвитку інформаційної сфери України законопроекту про Суспільне мовлення, прискорило його проходження у парламенті.

«Сьогодні медіаспільнота і Держкомтелерадіо – союзники у прагненні якнайшвидше прийняти закон, який унеможливить тиск влади на ЗМІ, використання друкованих засобів масової інформації у маніпулюванні суспільною свідомістю і особистою думкою громадян. Тому, коли минулого року у Верховній Раді не вистачило кілька десятків голосів, щоб ухвалити законопроект про реформування, розроблений Держкомтелерадіо у співдружності з НСЖУ, медіа спільнота сприйняла це як трагедію», – сказав Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Цеес ван Зведена пояснив, що вони з Епп Лаук приїхали в Україну, щоб отримати відповіді на питання, які виникли у них при вивченні проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Експертів Ради Європи цікавило, як здійснюватиметься державна підтримка друкованих ЗМІ, що візьмуть участь у реформуванні, і чи не стане ця підтримка механізмом тиску на редакції, яка доля чекає друковані ЗМІ, що не захочуть брати участь у реформуванні і приватизації. На ці та інші питання відповідали фахівці Держкомтелерадіо.

«У пострадянських країнах процес позбавлення політичного втручання у редакційну роботу ЗМІ проходить дуже складно. Адже за багато років це стало частиною їх культури. Україна, яка переходить від комуністичного минулого до демократії, повинна мати найкращий закон. Ми маємо підготувати експертну оцінку цього законопроекту. Ми оцінюємо його перш за все через призму, чи надасть він незалежність ЗМІ. Від вас я почув, що саме незалежність ЗМІ є метою цього законопроекту», – зазначив Цеес ван Зведена.

Нагадаємо, наприкінці березня до Ради Європи за підписом Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана надійшов на експертизу проект Закону «Про роздержавлення комунальних та державних друкованих ЗМІ». Цю інформацію підтвердив керівником Департаменту інформаційного суспільства РЄ Патрік Пеннікс під час зустрічі з делегацією українських журналістів та медіаменеджерів на чолі з головою Держкомтелерадіо Олегом Наливайком, яка перебувала 25-28 березня у Страсбурзі (Франція) на запрошення Ради Європи (РЄ).

Журналістські організації закликають скасувати закріплену законом цензуру

Незалежна медіа-профспілка і Національна спілка журналістів вважають, що законопроект № 2047 «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» має бути доопрацьовано і розглянуто Верховною Радою України у найкоротший термін. При цьому до розгляду мають бути залучені медійні громадські організації.

Нагадаємо, що раніше законопроект розглядався профільним парламентським комітетом, але не був рекомендований до включення у порядок денний Верховної Ради. Стаття 13 пункт 3 нині діючого закону говорить, що співавтором будь-якого журналістського матеріалу, який базується на інтерв’ю, є особа, в якої журналіст бере інтерв’ю: «Співавторством є також авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його взяла» і хоча пункт 5 цієї ж статті вказує, що її положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання інформації на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», на практиці це перешкоджає журналістам виконувати свої обов’язки з інформування суспільства.

В той же час, автори законопроекту не звернули належної уваги, що більшу небезпеку несуть вимоги статей 2 Закону України «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні» та 63 статті «Про телебачення і радіомовлення», які вимагають узгодження інтерв’ю саме з посадовою особою і надають посадовій особі право ознайомитись до публікації чи оприлюднення з передачею або текстом. Тому зміни, пов’язані з попереднім ознайомленням і наданням дозволу посадових осіб на поширенням публічної інформації мають бути внесені у весь масив законодавства України. Вимоги попереднього погодження суперечить практиці Європейського суду з прав людини (рішення №. 58148/00, § 44, ECHR 2004 IV і no. 18990/05, § 84, ECHR 2011 IV), відповідно до якої журналіст не може бути обмеженим отриманням згоди на публікацію інтерв’ю. Згода на публікацію матеріалу презюмується в момент, коли особа, яка дала інтерв’ю, погоджується на нього.

НСЖУ і НМПУ вважають, що інтерв’ю посадової особи про свою діяльність на посаді не можна кваліфікувати як творчу працю, а лише задоволення потреб суспільства у важливій інформації. Чиновник не може виступати співавтором інтерв’ю, вимагати попереднього узгодженням з ним інформації, відеозапису. Є переконання в тому, що обов’язковість узгодження інтерв’ю мусить бути однозначно скасована. В той же час медіа-організації наголошують, що неуспіх розгляду вищезгаданого законопроекту пов’язаний і з тим, що він не був представлений на широке обговорення для медійної громадськості, масовим журналістським організаціям, йому не дали оцінок медіа-експерти, не було сформовано громадську думку.

НМПУ і НСЖУ закликають при підготовці майбутніх законопроектів у сфері свободи слова не допускати більше подібних помилок.

Арсенію Яценюку: «Ми не будемо доводити, що Земля не стоїть на трьох китах»

Голова Незалежної медіа-профспілки Юрій Луканов написав відкритого листа прем’єр-міністру Арсенію Яценюку з нагоди законодавчої ініціативи його партійного соратника, яка передбачає кримінальну відповідальність за критику держави.

Шановний пане прем’єр-міністр!

Висловлюю вам свою повагу і повідомляю, що мушу написати цього листа, але не знаю, що саме в ньому сказати. Погодьтеся, це треба дуже постаратися, аби журналіст не знав, що сказати. Такий когнітивний дисонанс спричинений членом вашої парламентської фракції «Народний фронт» Костянтином Матейченком.

Він зареєстрував законопроект номер 2225 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави)». Ця законодавча ініціатива передбачає, що громадяни, які критикують державу можуть сісти до в’язниці.

Медійна профспілка, яку я маю честь очолювати, зобов’язана опікуватися питаннями свободи слова. Відповідно – вона мусить реагувати на законопроект пана Матейченка. Але якою має бути наша реакція – ми уявити не можемо.

З таким самим успіхом член вашої фракції міг би запропонувати повернутися до радянської Конституції і записати в статті шостій, що провідною і спрямовуючою силою українського суспільства, замість комуністичної партії, є партія «Фронт змін».

Але ж ми не станемо все це серйозно обговорювати. Чи не так? Так само, як не станемо доводити, що двічі по два дорівнює не п’ять. Або що Земля не стоїть на трьох китах.

Вигнавши президента, який намагався встановити в країні авторитарний режим і нав’язувати радянські цінності, українці дали зрозуміти, що вони хочуть жити в демократичному суспільстві. І їм навряд чи припаде до смаку обговорювати ініціативи народного обранця, який натхнення для своїх ініціатив черпає в глибокому радянському минулому.

Пане прем’єр-міністре, запевняю вас, що в українських журналістів дуже багато нагальних справ – розслідування у сфері корупції, висвітлення війни тощо. Тому нам просто шкода витрачати сили на пояснення, що ініціатива вашого партійного соратника явно відстала у часі років на сорок.

Дуже просимо вас переконати його відкликати свій законопроект. Інакше наша з вами проєвропейська Україна може стати посміховиськом в очах усього цивілізованого світу. За винятком Росії, бо там подібний закон ухвалений і діє вже кілька років. Але ж нам з Росією не по дорозі, чи не так?

Юрій Луканов, голова Незалежної медіа-профспілки України

Депутат “Народного фронту” хоче саджати за критику влади

24 лютого Верховна Рада України зареєструвала законопроект номер 2225 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту та збереження авторитету держави)».

Його подано депутатом Верховної Ради Костянтином Матейченком («Народний Фронт»).

Як ідеться в пояснювальній записці, законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею, що визначає й кваліфікує  злочинність дій спрямованих на підрив авторитету держави та її органів.

«Ініціювання доповнення Кримінального кодексу статтею 339-1. “Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади” спрямоване саме для запобігання й застереження посяганням на авторитет владних органів, а через авторитет і на діяльність цих структур, де авторитет як суспільне відношення становить собою різноманітні форми підпорядкування людей, соціальних груп, класів різним соціальним нормам, правилам, що є одним із засобів організації суспільного і державного життя, підтриманням порядку в суспільстві», -зазначається на сайті Верховної Ради.

Дана стаття передбачає покарання виправними роботами на строк до двох років або арештом до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років:

«Стаття 339-1. Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади.

Суспільно небезпечні протиправні діяння, що посягають на авторитет України як суверенної держави, публічне паплюження, наруга, осквернення чи інші дії спрямовані на підрив авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян України, та/або цинічне, зневажливе ставлення й неприйняття як окремих структурних елементів системи державного управління (її відповідних органів), так і держави в цілому, що в подальшому може тягнути за собою порушення усталених соціальних норм і правил організації суспільного й державного ладу та життя – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років».