Тра 18, 2015 | Медіа-новини
Суддя Центрального районного суду Миколаєва Володимир Алейников ухвалою заборонив журналістам проводити фото-, аудіо- і відеофіксацію резонансного судового процесу над депутатом Миколаївської міської ради, екс-регіоналом Сергієм Полянцевим. Про це повідомляє “Телекритика” з посиланням на інтернет видання “Преступности.нет”.
16 жовтня минулого року пана Полянцева, який на той момент був заступником голови адміністрації Центрального району Миколаєва, затримали при отриманні хабара. Він вимагав від приватного підприємця – жителя Миколаєва 6 тисяч гривень за позитивне вирішення питання щодо розміщення «малих архітектурних форм» у Центральному районі міста Миколаєва.
«Варто відзначити, що суддя Алейников запізнився на саме судове засідання, до того ж деякі його дії можна розцінити як затягування процесу і гру на руку адвокату Полянцева. Приміром, на зауваження журналістів Алейников не реагував, постійно перебивав представників ЗМІ, які апелювали до законів, які дозволяють фіксацію відбувається в залі суду. Також суддя заявив, що журналісти нібито “заважають” розгляду справи Полянцева», – повідомляє видання.
Під час судового засідання захисник депутата наполягав на тому, щоб не тільки заборонити фотографувати підсудного, а й взагалі вигнати представників ЗМІ із зали, так як нібито вони заважають йому «відстоювати невинність підсудного».
Як повідомило видання, в цей день на процесі повинні були розглядати негласні слідчі дії співробітників міліції, розглядати фото- та відеоматеріали. Але через затягнутість судового засідання співробітники МВС і прокуратури змушені були покинути залу суду, поспішаючи на інший процес.
Нагадаємо, з 28 березня набув чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», який дозволяє засобам масової інформації застосовувати портативні відеотехнічні засоби фіксації судових засідань без дозволу суду. Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону «Гласність і відкритість судового процесу».
Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону «Гласність і відкритість судового процесу»: «Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом».
Водночас вказано, що «проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав», – ідеться у статті.
Нещодавно у Харкові суддя Комінтернівського районного суду Харкова пані Манківська заборонила журналістам вести відеозйомку.
Тра 18, 2015 | Медіа-новини
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак звернувся до засобів масової інформації всіх форм власності із закликом привести їх діяльність у відповідність до вимог Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», який вступив у дію після прийняття Верховною Радою і підписанння Президентом України. Про це йдеться у заяві, яку отримала «Телекритика».
Богдан Червак нагадує, що відтепер друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки. Забороняється державна реєстрація друкованого засобу масової інформації, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах пропагувати комуністичний та/або націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими та їхню символіку.
У заяві зазначається, що мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створюється позитивний образ осіб, які займали керівні посади в комуністичній партії (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовується діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, боротьба проти учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.
“Засновники друкованих засобів масової інформації, які на момент набрання чинності цим Законом здійснювали пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та/або використовували в назві символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зобов’язані припинити здійснення такої пропаганди та/або здійснити перереєстрацію друкованого засобу масової інформації. Засновники таких друкованих засобів масової інформації звільняються від сплати реєстраційного збору за його перереєстрацію”, – йдеться в заяві.
Перший заступник голови Держкомтелерадіо також нагадує, що діяльність ЗМІ, які порушуватимуть закон, буде припинятися у судовому порядку.
Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко підписав закони про декомунізацію. Це закони «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»; «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років»; «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років» та «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті». Документами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.
9 квітня Верховною Радою України було прийнято закон №2538-1 «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у ХХ столітті» та закон №2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-45 років», урядовий проект №2540 «Про доступ до архівів репресивних органів тоталітарного комуністичного режиму 1917-1991 років» та закон №2558 «Про засудження комуністичного й націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».
Тра 16, 2015 | Медіа-новини
Суддя Комінтернівського районного суду Харкова пані Манківська заборонила журналістам харківськового громадського ТБ відеозйомку судового засідання над представницею «Фонду добрих людей» Вікторією Котолуп, яка підозрюється у побитті громадянки в метро. Про це повідомляє Інститут масової інформації з посиланням на журналіста Віктора Пічугіна.
Журналіст та оператор прийшли до зали судових засідань, де розташували апаратуру для відеозйомки, і почали знімати ще до моменту, коли до зали увійшла судя. Вона попросила припинити зйомку, поки суд не ухвалить відповідне рішення на дозвіл.
«Я апелював до ч.3 ст.11 Закону “Про забезпечення права на справедливий суд” і запитав, чи є це судове засідання закритим. Суддя проігнорувала мої слова і розпочала судове засідання. Після початку засідання суддя знову поставила питання дозволу відеозйомки судового процесу і надала слово представнику прокуратури, яка, апелюючи до норм ст.27 КПК України, наголосила, що відеозйомка може проводитись лише з дозволу судді та згодою обох сторін справи», – розповів Віктор Пічугін.
Після цього суддя запитала у обвинуваченої, чи згодна вона на відеозйомку, на що жінка відповіла відмовою. Потерпіла натомість звурнулася з клопотанням про дозвіл на зйомку. Після півгодинної наради суддя винесла ухвалу про дозвіл проводити лише аудіозапис процесу.
Нагадаємо, з 28 березня набув чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», який дозволяє засобам масової інформації застосовувати портативні відеотехнічні засоби фіксації судових засідань без дозволу суду. Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону «Гласність і відкритість судового процесу».
Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону «Гласність і відкритість судового процесу»: «Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом».
Водночас вказано, що «проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав», – ідеться у статті.
Тра 14, 2015 | Медіа-новини
Сьогодні, 14 травня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №0924 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів, внесеного народним депутатом минулого скликання Валерієм Карпунцовим. За таке рішення проголосували 240 народних депутатів, передає “Телекритика“.
Поправка членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політика була проголосована лише з другої спроби (під час першого голосування не вистачило кілька голосів).
Нагадаю, Комітет свободи слова пропонував дописати в Кримінальному кодексі примітку, в якій точно виписати норму про професійну діяльність журналіста: «Примітка. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 345-2, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста та/або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».
Нагадаємо, Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 10 грудня вирішив створити робочу з членів комітету та представників громадськості для напрацювання поправок до законопроекту №0924.
Цей законопроект було зареєстровано в парламенті минулого скликання в січні 2014 року. Автор запропонував включити до Кримінального кодексу низку статей, що передбачають відповідальність за злочини проти журналістів, зокрема, за погрозу чи насильство щодо журналіста, його близьких родичів або членів сім`ї, за умисне знищення або пошкодження майна журналіста. 25 липня Верховна Рада прийняла його за основу в першому читанні, але так і не прийняла в цілому.
Нагадаємо, що члени парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації минулого скликання 5 лютого одноголосно підтримали законопроект щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів і рекомендували парламенту прийняти його за основу, що й зробила Рада, але через півроку.
