Мінінформполітики розробило законопроект про іномовлення

Для запуску каналу іномовлення Ukraine Tomorrow потрібно ухвалити відповідний закон, і Міністерство інформаційної політики (МІП) вже розробило відповідний проект. Про це повідомив міністр інформаційної політики Юрій Стець на прес-конференції 5 травня, передає «Телекритика».

«Законопроект про іномовлення вже розроблений у Міністерстві інформаційної політики. Найближчого сесійного тижня ми з профільним парламентським Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики попрацюємо над цим законопроектом і, знайшовши спільні дотики і налагодивши всі спірні питання, подамо до Верховної Ради. Якщо він знайде підтримку в профільному комітеті, то потім ми обговоримо його із суспільством з представниками медіаорганізацій», – сказав міністр.

За словами Юрія Стеця, зараз триває передача державного телеканалу іномовлення УТР від Державного комітету телебачення і радіомовлення до Міністерства інформаційної політики. Як тільки він буде переданий, у місячний термін пан Стець обіцяє запустити канал іномовлення Ukraine Tomorrow. Раніше Мінініформполітики було передано телеканал Нацбанку БТБ, який також стане базою для Ukraine Tomorrow.

«Рішення про створення Ukraine Tomorrow вже прийнято урядом, в тому числі є частиною програми реформ. За контент цього каналу повністю буде відповідати редакційна рада каналу», – розповів пан Стець.

«Ми хочемо ініціювати в рамках одного з трьох документів щодо діяльності цього каналу зміни до деяких нормативних документів, де журналістський колектив делегуватиме до редради не 50%, а 75%. А решта має призначатися керівництвом цього каналу. Таким чином, вплив на контент відійде від менеджерів. На посади буде оголошено конкурс, як тільки технічно нам передадуть УТР. Мова йде про тих, хто вироблятиме контент», – додав він.

За його словами, канал Ukraine Tomorrow розміщуватиметься, найймовірніше, в приміщенні каналу БТБ. «Будемо намагатися не витрачати великі кошти на розміщення цього каналу», – сказав міністр.

Щодо скорочення колективу УТР – Юрій Стець виявився не готовий говорити на цю тему.

Нагадаємо, що міністр інформаційної політики Юрій Стець ще 22 лютого анонсував, що впродовж місяця його міністерство запустить телеканал іномовлення Ukraine Tomorrow на базі державного телеканалу УТР і телеканалу Нацбанку БТБ. За його словами, телеканал стане противагою російським пропагандистським каналам, зокрема Russia Today. Очікується, що канал фінансуватиметься з державного бюджету та з фінансової допомоги ЄС та США.

18 березня Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про передавання телеканалу БТБ Міністерству інформаційної політики. Після цього Національний банк України офіційно повідомив про передачу МІП повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ТОВ «Банківське телебачення» (телеканал БТБ).

Наприкінці квітня заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова повідомила «Телекритиці», що МІП планує запустити Ukraine Tomorrow впродовж місяця після передачі йому телеканалу УТР (державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба УТР»). За її словами, потрібне рішення уряду по УТР, наразі в міністерстві чекають документальної юридичної передачі.

29 квітня на засіданні Нацради з питань телебачення і радіомовлення заступник генерального директора телекомпанії УТР Володимир Земляний повідомив, що за прогнозами, оновлене іномовлення має з’явитися через три місяці.

Міністр Стець отримує лише 6000 гривень

Середня зарплата в Міністерстві інформаційної політики України становить 2,4 тис. грн на місяць. Про це йдеться в документах, наданих у відповідь на інформаційні запити заступником міністра – керівником апарату Артемом Біденком, оприлюднених на сайті інтернет-проекту ГО «Центр UA» «Доступ до правди».

Оклад міністра інформаційної політики Юрія Стеця становить 6 тис. 109 грн на місяць, першого заступника міністра Тетяни Попової – 5 тис. 312 грн, заступника міністра – керівника апарату Артема Біденка – 4 тис. 980 грн, ще одного заступника міністра – 4 тис. 980 грн.

При цьому із зарплат ще будуть вираховуватися податки та збори.

Як відомо, бюджет Міністерства інформаційної політики на 2015 рік становить 4 млн грн. У штаті передбачено 29 осіб. Місячний фонд заробітної плати міністерства за посадовими окладами становить 69 тис. 183 грн.

Наприклад, у штатному розписі передбачено сектор медійних комунікацій у складі трьох осіб (5 тис. 742 грн для трьох працівників), сектор зв’язків з громадськістю та координації з органами влади у складі двох осіб (3 тис. 957 грн для двох працівників) та інші.

У штаті міністерства передбачені й такі посади, як головний спеціаліст із запобігання та виявлення корупції та головний спеціаліст із режимно-секретної роботи – обидва з окладами 1 тис. 785 грн на місяць.

Завантажити штатний розпис Мінінформополітики на 2015 рік можна тут.

Також Артем Біденко повідомив, що сьогодні Мінінформополітики розташоване за адресою: вулиця Грушевського 12/2, телефон (044)2567301. Представники відомства звернулися до Фонду державного майна України з проханням надати міністерству приміщення за адресою: Київ, вул. С. Петлюри, 15, 6 поверх. «Це державна власність, тож договору оренди не передбачається», – пояснює пан Біденко.

У міністерстві отримали домен mip.gov.ua, однак у звязку з відсутністю рахунку для оплати хостингу, не відкрили електронні адреси на цьому домені.

Звіт: свобода ЗМІ в Україні погіршилась

Звіт: свобода ЗМІ в Україні погіршилась

За рівнем свободи ЗМІ Україна у 2014 році опустилася на два пункти до 129 місця зі 180 країн згідно з рейтингом міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів”.

Про це сказано у звіті організації, опублікованому на її сайті.

Таким чином Україна знаходиться у групі не вільних у плані свободи ЗМІ країн. Цей показних в Україні виявився гіршим, ніж у Анголі, Афганістані, Таджикистані та Уганді.

У документі зазначається, що наразі Україна переживає найгірший період у історії своєї незалежності.

свобода слова

“Безжальне придушення протестів, які в кінцевому результаті призвели до повалення президента України Віктора Януковича і подальші бої в східному Донбасі, викликало сплеск насильства та інші порушення проти журналістів”, – сказано у звіті.

Автори документу відзначили розпочатий урядом процес створення незалежного суспільного мовника, але додали, що більшість багатообіцяючих демократичних реформ і досі відкладені.

“Тим часом створення Міністерства інформаційної політики показує, що уряд піддається спокусі використовувати контроль над ЗМІ у відповідь на виклики, пов’язані з безпекою. Декілька драконівських законів були відкладені в останній момент, але є побоювання, що до них можуть повернутися навіть у більш жорсткій формі, якщо війна триватиме”, – вважають автори звіту.

Вони нагадують, що у 2014 році в Україні були вбиті шестеро журналістів.

Найкраща ситуація зі свободою слова в Україні була у 2008 році – тоді вона займала 87 місце зі 168 країн, найгірше – у 2004, тоді країна була на 138 місці зі 158 країн.

У Мінстеця стане більше грошей

Цей текст було вперше надруковано у виданні “Наші гроші”, автор Оксана Ставнійчук.

Вважається, що Мінфінфополітики під керівництвом Юрія Стеця – це дрібне і маловпливове відомство. Донедавна це було справді так. Однак події останніх днів показують, що Мінстець почав різко набирати живу вагу. І організаційно,  і, що важливіше – фінансово.

Динаміку змін показує хоча б такий факт. Усього декілька днів тому міністр написав у своєму Фейсбуці, що директора Концерну РРТ Олексія Півнюка треба звільнити, бо він  «саботує відновлення трансляції українських телеканалів та радіостанцій на сході». Особливих підтверджень своїй гіпотезі він не надав, однак Кабінет міністрів дуже швидко відреагував і своїм дорученням відсторонив Півнюка, започаткувавши службове розслідування. Про що, до речі, повідомив сам Стець.

Цікаво, що поки міністр ще не був міністром, його ставлення до керівництва РРТ було більш, ніж лояльним. Нагадаємо, що раніше Юрій Стець очолював Управління інформаційної безпеки Нацгвардії. І ще зовсім недавно – минулого грудня –  заявляв, про «налагоджену взаємодію із СБУ, Нацрадою України з питань телебачення і радіомовлення та концерном РРТ», а «в рамках забезпечення інформаційної політики та безпеки держави було замінено пошкоджені передавачі і відновлено, на звільнених територіях в населених пунктах Донецької та Луганської областей, трансляцію українських засобів масової інформації».

Тобто два місяці тому Юрій Стець знав, що поновлення українського мовлення можливе тільки на звільнених територіях, мало того – сам цим займався . У цей період жодного конфлікту Стець-Півнюк не було, а сам майбутній міністр шерив на свою сторінку на зразок: «Незважаючи на те, що Донецьк окупований проросійськими бойовиками, КРРТ за допомогою віддалених об’єктів організував покриття міста телесигналом Першого національного і 5-го каналу, а також російськомовної версії новинного каналу «24».

Однак одразу після створення 2 грудня 2014 року міністерства риторика Стеця кардинально міняється. Першим приводом стала  інформація від губернатора Луганщини  Геннадія Москаля про директора Луганської філії  РРТ Володимира Улезька, який ніби-то співпрацював з окупантами та транслював російські канали.  Юрій Стець протрактував це як провину Півнюка.

Далі маховик почався розкручуватись  і в результаті докотилось аж до вище цитованого Фейсбук-звинувачення: «Він (Півнюк), а також його підлеглі сприяють поширенню телесигналу російських телеканалів та телеканалів так званих ЛНР, ДНР на тимчасово окупованих територіях».  Коментатори цього посту кілька разів перепитували міністра, яким чином можна зупинити трансляцію на захоплених територіях, однак відповіді так і не дочекались. Це виглядало дещо дивним, оскільки «патріотичний» пост окрім емоцій все-таки потребував бодай мінімальних фактів.

Факти все ж таки з’явились. Однак не надто приємні для міністра. Під час відсторонення Півнюка Держслужба спецзв’язку ( а саме їй підпорядковується РРТ) розповсюдила реліз, де сповістила, що невдовзі РРТ може перейти в підпорядкування Міністерства Стеця: «КРРТ за роки свого існування кілька разів перепідпорядковувався різним відомствам – найчастіше, ним “мінялись” Держтелерадіо та Адміністрація зв’язку, яка мала різні назви. Як тільки КРРТ опинявся в одному відомстві, друге починало підготовку обґрунтування повернення його собі. Сьогодні в Уряді на розгляді є кілька варіантів документів про перепідпорядкування концерну, в тому числі Мінінформполітики».

Тут варто зауважити, що РРТ – це не тільки додаткові повноваження, а й додаткові гроші. Про що неодноразово писали «Наші гроші». Наприклад, за часів «попередників» КРРТ купувала ґрунтовку у міфічних фірм і кондиціонери за завищеними цінами, фарбувала телевишки і співпрацювала з «Зеонбудом»… У кожному випадку – гроші там є: комерційні транслятори платять багато і вчасно.

Можна було би поставитись до твердження Держслужби як до гіпотези, однак її підтвердив і один із колишніх колег  Юрія Стеця – депутат від БПП Сергій Каплін, який 9 лютого заявив про необхідність підпорядкувати Концерн РРТ та інші підприємства інформаційної безпеки Міністерству інформаційної політики.

Тут ключове слово навіть не «підпорядкувати», а – «та інші підприємства». Так виглядає, що невдовзі МінСтець з маленького відомства із нікчемним річним бюджетом в 4 млн грн стане серйозною структурою . Із серйозними повноваженнями. І серйозним бюджетом.

А ще хтось стверджував, що це міністерство нічого не робить. Неправда. Воно працює.

Кабмін офіційно утворив Міністерство інформполітики

14 січня 2014 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову, згідно з якою створено Міністерство інформаційної політики України та затверджено відповідне Положення про його діяльність. Про це йдеться на сайті Уряду.

Положення про Міністерство після публічного обговорення з врахуванням зауважень, що надходили від народних депутатів України, громадських організацій, професійних об’єднань було подано на розгляд Кабінету Міністрів України. Зокрема, свої пропозиції надали: Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики ВРУ. Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка, Незалежна асоціація телерадіомовників, Українська асоціація видавців періодичної преси та інші.

Ключовими завданнями перед Міністерством є: протидія інформаційній агресії з боку Росії; розробка стратегії інформаційної політики держави та концепції інформаційної безпеки України; координація органів влади в питаннях комунікації та поширення інформації. Ці завдання закріплено в Програмі дій Уряду, а також в Коаліційній угоді, яку підписали п’ять парламентських фракції ВРУ.

В своїй діяльності Міністерство буде базуватися виключно на принципах захисту свободи слова та думки, захисту прав громадян на вираження своєї позиції. Найближчим часом при Міністерстві буде створено Громадську раду, куди зможуть увійти представники громадських організацій, представники ЗМІ, медіа-експерти, і яка носитиме наглядові функції щодо діяльності відомства.

Нагадаємо, 2 грудня 2014 року Юрій Стець, кум президента України Петра Порошенка, став міністром інформації попри протести журналістів.