Тра 4, 2015 | Медіа-новини
У лавах членів Союзу журналістів Росії є й працівники ЗМІ, які займаються пропагандою. Про це розповіла секретар СЖР Надія Ажгіхіна, повідомляє прес-служба Національної спілки журналістів України.
Під час круглого столу керівник проекту «Слідство-інфо» Дмитро Гнап запитав пані Ажгіхіну, чи є членами Союзу журналісти федеральних телеканалів та, зокрема, телеведучий Дмитро Кисельов, й чи бореться Союз із державною пропагандою.
Пані Ажгіхіна визнала, що при чисельності СЖР 60 тисяч членів, у лавах Союзу є й працівники ЗМІ, які займаються пропагандою. При цьому журналістська організація засудила дії Кисельова, а ключовим завданням вбачає заклики до поваги і дотримання стандартів професії.
Нагадаємо, представники СЖР та НСЖУ були учасниками зустрічі журналістських організацій України і Росії, що пройшла в Ризі, в офісі представника з питань свободи ЗМІ Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Тема діалогу журналістських спілок України та Росії стала предметом обговорення під час глобальної конференції ЮНЕСКО, що стартувала у Ризі 2 травня.
Захід приурочений до Всесвітнього дня свободи слова, що відзначається 3 травня. Представники НСЖУ та Союзу журналістів Росії спільно з представником ОБСЄ презентували програму «Співпраця всупереч конфлікту: Діалог між російськими та українськими журналістськими організаціями у 2014-2015 роках». Проект зосереджено на безпеці журналістів та питаннях професійних цінностей, боротьбі з пропагандою.
Тра 4, 2015 | Медіа-новини
2 травня в Ризі відкрилася глобальна конференція ЮНЕСКО для представників медіа-спільнот. Однією з тем обговорення став діалог журналістських спілок України та Росії. Про це повідомляє “Телекритика“.
Захід приурочений до Всесвітнього дня свободи слова, що відзначається 3 травня. Представники Національної спілки журналістів України та Союзу журналістів Росії спільно з представником ОБСЄ презентували програму «Співпраця всупереч конфлікту: Діалог між російськими та українськими журналістськими організаціями у 2014-2015 роках». Проект зосереджено на безпеці журналістів та питаннях професійних цінностей, боротьбі з пропагандою.
Зокрема, участь від НСЖУ в заходах узяв перший секретар Спілки Сергій Томіленко. Він зауважив, що частина колег в Україні й зараз закликає розірвати стосунки з СЖР, однак цей діалог важливий аби насамперед знижувати градус напруженості у стосунках між журналістами обох країн.
«Головний аргумент на користь діалогу – слова звільненого з ЛНР-івського полону колеги, який пов’язує своє звільнення через 100 днів полону саме із заявою солідарності з полоненими, яку прийняли спілки України та Росії. Ми спільно маємо боротися із прагненням політиків, влади використовувати у боротьбі, а зараз – війні – медіа та журналістів», - наголосив очільник НСЖУ.
Секретар СЖР Надія Ажгіхіна зазначила, що активна співпраця між спілками була ще за кілька років до майдану – це проекти Міжнародної федерації журналістів з безпеки медійників. І що діалог сприяє розумінню і посилює боротьбу в обох країнах за стандарти.
«Професіоналізм та етичні стандарти є певною мірою нашою релігією», – додала Надія Ажгіхіна.
Представники обох країн наголосили на необхідності дотримання професійних та етичних стандартів та висловили солідарність у боротьбі з пропагандою і мовою ворожнечі.
Учасників заходу цікавили питання заборони трансляції російських телеканалів в Україні (та прибалтійських країнах), те, як журналісти можуть впливати на згортання військового конфлікту, а також діяльнсть журналістських спілок України для збереження професії під часи кризи та конфліктів.
Зустріч журналістських організацій України і Росії проходила в офісі представника з питань свободи ЗМІ Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Починаючи з 2014 року, відбулося вже шість круглих столів за участі делегцій Національної спілки журналістів України, Незалежної медіа-профспілки України, Союзу журналістів Росії.
Тра 3, 2015 | Медіа-новини
З нагоди Всесвітнього дня свободи преси, який відзначається 3 травня, Міжнародна федерація журналістів (IFJ) нагадує про атаки на журналістів, що відбуваються зараз, у тому числі акти залякування репресивними законами, затримання та вбивства. Організація закликає міжнародну спільноту серйозно відреагувати на цю ситуацію, а уряди – розслідувати злочини проти медійників негайно. Про це повідомляється на сайті IFJ.
Згідно з останніми даними IFJ, з початку року було вбито 44 журналісти. Організація зазначає, що медійники явно перебувають під прицілом по всьому світу, а цей період можна вважати найбільш небезпечним для професії за останні десятиліття.
Крім того, організація згадує про атаку на Charlie Hebdo у Парижі, під час якої 10 журналістів було розстріляно у січні, нещодавнє вбивство п’яти журналістів у Лівії та п’яти у Ємені.
Міжнародна федерація журналістів підкреслює також постійні репресивні заходи проти журналістів, наприклад, у Китаї, де 43 журналісти перебувають за ґратами. Згадує також про цензуру медіа в Бурунді та про державний контроль над медіа у багатьох частинах світу. Це робить виконання професійної роботи журналістів ще більш проблематичним, кажуть в організації.
«Майже у кожному куточку світу журналісти стають мішенями, жертвами жорстокого поводження та вбивств, – каже президент IFJ Джим Бумела. – В перші три місяці 2015 року ми бачимо третину всіх смертей за останні роки, не кажучи вже про утиски, залякування та ув’язнення наших колег».
На відзначення Всесвітнього дня свободи преси Міжнародна фередація журналістів та її філіали посилюють свої голоси за свободу преси та беруть участь у багатьох подіях по всьому світу.
«Наша місія – документувати, викривати, лобіювати та агітувати за припинення атак проти журналістів, – додав Бумела. – Ми повинні також засудити ганебний провал урядів у переслідуванні убивць журналістів. Ці смерті – більше, ніж просто статистика. Вони були колегами та друзями, як журналісти присвячували свої життя праву громадян знати. У неділю весь світ має згадувати їх».
Тра 3, 2015 | Медіа-новини, Новини профспілки
Незалежна медіа-профспілка України у Всесвітній день свободи преси закликає згадати журналістів, які трагічно загинули минулого і цього року, а також пригадати про десятки полонених, побитих, змушених виїхати з рідних домівок, скривджених морально колег. Поміркувати над тим, як зупинити цей жахливий процес і не допустити його у майбутньому. Цьогоріч українські журналісти, як ніколи, відчули потребу у свободі преси.
За 2014 рік в Україні загинуло 8 журналістів як українських, так і іноземних. Кілька працівників ЗМІ загинуло вже цього року. Більшість з них пішли з життя на території проведення неоголошеної війни на Донбасі. За рік цього протистояння понад 40 медійників побували в полоні. Кілька журналістів перебуває там і зараз. То ж фактично всі місцеві журналісти, прихильні до демократичних свобод, змушені були виїхати з окупованої території через загрози життю та здоров’ю. Багато видань припинили своє існування через тиск на редакційні колективи, присвоєння або псування майна чи економічну неможливість евакуювати ЗМІ на українські території.
У гарячих точках по всьому світу також триває «сезон полювання» на журналістів, вони досі залишаються мішенню для відстрілу, викрадень, кидань за грати та переслідувань у всіх куточках світу в трагічних масштабах.
ВПС «НМПУ» засадничо відстоює неухильне дотримання професійних прав журналістів, гарантоване державою.
Довідка:
Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно з 1992 року з ініціативи представників незалежної преси країн Африки, схвалено Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО). Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», у якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації підкреслювалося, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса. 1993 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем преси.
Всесвітній день свободи преси покликаний нагадати суспільству, що журналісти, виконуючи свою місію, залежать лише від читача й телеглядача, і що тиск з боку влади просто неприпустимий. Цензура, створення перешкод для обміну інформацією, залякування та пряме втручання в діяльність ЗМІ є загрозою демократії, розвитку та загальній безпеці.
