Робоча група Комітету з питань свободи слова запропонувала варіант законопроекту про страхування журналістів у зоні АТО

13 травня відбулося чергове засідання робочої групи Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики з підготовки законопроекту щодо страхування професійної діяльності журналістів у зоні проведення антитерористичних операцій, бойових дій, надзвичайних ситуацій тощо.

Під час засідання учасники запропонували законопроект «Про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо захисту життя, здоров’я та працездатності журналістів». Законопроект пропонує:

1) пункт 1 частини першої статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» після слів «договору (контракту)» доповнити словами: «окрім осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) журналістами (код професії 2451.2) в засобах масової інформації у разі, якщо у відповідній колективній угоді між власником засобу масової інформації та колективом журналістів встановлено обов’язок власника засобу масової інформації щодо закупівлі страхових послуг із захисту майнових інтересів журналістів, пов’язаних із їх життям, здоров’ям та працездатністю»;

2) частину п’яту статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «Для засобів масової інформації сума єдиного внеску за застрахованих осіб, які є журналістами (код професії 2451.2) зменшується на суму внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у разі, якщо у відповідній колективній угоді між власником засобу масової інформації та колективом журналістів встановлено обов’язок власника засобу масової інформації щодо закупівлі страхових послуг із захисту майнових інтересів журналістів, пов’язаних із їх життям, здоров’ям і працездатністю. Зменшення єдиного внеску відбувається з 1 січня року, який є наступним за роком укладання відповідної колективної угоди».

Даний законопроект є одним із варіантів новели, яку розробляє Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з медіаекспертами і представниками страхового ринку. Мета новели – запропонувати механізм, який би зобов’язував ЗМІ страхувати журналістів, які виїжджають працювати у зону АТО.

Нагадаємо, більшість страховиків виступають за обов’язкове страхування всіх журналістів на невеликі суми з додатковим докуповуванням покриття для тих, хто їде в АТО. «Якщо страхувати тільки тих, хто виїжджає в АТО, то ці страховки будуть дорогими», – сказала генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» Людмила Білошицька під час минулого засідання робочої групи.

Водночас заступник голови комітету Сергій Висоцький застеріг, що обов’язкове страхування всіх журналістів може зустріти спротив з боку великих медіакомпаній. «Якщо ми запропонуємо вводити загальне обов’язкове страхування журналістів, то законопроект не отримає достатньої підтримки. У крупних медіагруп є лобі в парламенті. Вони порахують, що це для них велика сума на цілу телекомпанію на рік – і законопроект не пройде», – сказав він.

З огляду на те, що поточна сесія Верховної Ради завершується у липні, а на проходження законопроекту потрібен як мінімум місяць, його ініціатори воліють підготувати документ до кінця травня.

ВР ухвалила закон про посилення гарантій професійної діяльності журналістів

Сьогодні, 14 травня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №0924 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів, внесеного народним депутатом минулого скликання Валерієм Карпунцовим. За таке рішення проголосували 240 народних депутатів, передає “Телекритика“.

Поправка членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політика була проголосована лише з другої спроби (під час першого голосування не вистачило кілька голосів).

Нагадаю, Комітет свободи слова пропонував дописати в Кримінальному кодексі примітку, в якій точно виписати норму про професійну діяльність журналіста: «Примітка. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 345-2, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста та/або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».

Нагадаємо, Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 10 грудня вирішив створити робочу з членів комітету та представників громадськості для напрацювання поправок до законопроекту №0924.

Цей законопроект було зареєстровано в парламенті минулого скликання в січні 2014 року. Автор запропонував включити до Кримінального кодексу низку статей, що передбачають відповідальність за злочини проти журналістів, зокрема, за погрозу чи насильство щодо журналіста, його близьких родичів або членів сім`ї, за умисне знищення або пошкодження майна журналіста. 25 липня Верховна Рада прийняла його за основу в першому читанні, але так і не прийняла в цілому.

Нагадаємо, що члени парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації минулого скликання 5 лютого одноголосно підтримали законопроект щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів і рекомендували парламенту прийняти його за основу, що й зробила Рада, але через півроку.

Верховна Рада ліквідувала добові квоти на телевізійну рекламу

12 травня Верховна Рада ухвалила закон, яким ліквідувала квоти на рекламу в добовому обсязі мовлення телеканалів і радіостанцій та зменшила на телебаченні квоту на рекламу протягом години з 20% (12 хвилин) до 15% ефірного часу (9 хвилин). Водночас на радіо погодинну квоту залишено без змін – 20%.

За відповідний законопроект №2343 «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (щодо частки реклами, яка розповсюджується на телебаченні і радіо)» за основу і в цілому проголосували 269 народних депутатів.

Відповідно до ухвалених змін стаття 13 закону «Про рекламу» викладено в такій редакції:
«1. На телебаченні час мовлення, відведений на рекламу і телепродаж, не повинен перевищувати 15 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.
2. На радіо час мовлення, відведений на рекламу, не повинен перевищувати 20 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення».

Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Нагадаємо, що законопроект №2343 зареєстрували 6 березня члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Олена Кондратюк, Ольга Червакова, Олександр Абдуллін, Олександр Опанасенко, а також народні депутати Микола Томенко, Ірина Геращенко та Микола Княжицький.

Народні депутати пояснювали свою ініціативу необхідністю встановити баланс між фінансовими інтересами телерадіоорганізацій і рекламодавців, з однієї сторони, та інтересами глядачів – з іншої, а також наблизити українське законодавство до законодавства Європейського Союзу.

1 квітня профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підтримав законопроект і рекомендував парламенту його ухвалити.

Нагадаємо, що в червні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який зменшив тривалість рекламних блоків, зробивши їх частішими, а також дозволив розміщувати рекламу в дитячих програмах і в новинах.