Російська окупаційна влада Криму відмовляється реєструвати кримськотатарські телеканали ATR та Lale, радіо “Мейдан” та “Лідер”, інформаційне агентство “15 минут”. Ці ЗМІ входять до медіахолдингу “Атлант СВ”, що належить російському бізнесмену Ленуру Іслямову.
Незареєстровані росіянами ЗМІ опиняться у Криму поза законом з 1 квітня 2015 року, повідомляє видання “15 минут”. ЗМІ Іслямова вже багато разів намагалися зареєструватися згідно російського законодавства, але документи постійно повертають із зауваженнями.
Кримськотатарське інформаційне видання QHA також не може отримати реєстрацію. А журналісти цього видання не можуть потрапити на офіційні заходи окупаційної адміністрації, оскільки видання не зареєстроване. Гендиректор QHA Гаяна Юксель – член Меджлісу кримськотатарського народу (аналог національного уряду), який виступив проти російської анексії Криму та закликав бойкотувати “референдум” 16 березня 2014 року. Засновником QHA є Ісмет Юксель, чоловік Гаяни Юксель. Пан Ісмет – радник голови Меджлісу з питань відносин з Турцією – був депортований з Криму ФСБ 9 серпня 2014 року на 5 років.
Столичним міліціонерам, які охороняють громадський порядок під час масових заходів, видадуть шоломи з номерами. Про це заявив керівник Київської міліції Олександр Терещук, ідеться в сюжеті ТСН.Ранок.
На протиударні шоломи наноситимуть умовний код підрозділу, порядковий номер спецзасобу та код регіону. Відтак, можна буде легко встановити, хто з правоохоронців скоїв порушення чи незаконно застосував силу, резюмують у міліцейському главку й додають, що завдяки новації й самі міліціонери рідше перевищуватимуть повноваження. Адже розумітимуть, що їхні особисті дані негайно стануть відомими.
Цього року українські журналісти зіштовхнулися з незвичними для них умовами роботи, каже Юрій Луканов, голова Незалежної медіа-профспілки України у відеоблозі на “Телекритиці”.
Через неповну об’єктивність більшості українських медіа щодо подій на Сході, в Україні з’являється принципово нова журналістика – стрімінг.
«Люди безпосередньо з місця подій показують те що відбувається, – пояснює пан Луканов. – Цим займалися такі собі народні журналісти-фрілансери». Неформальні медіаструктури динамічніші за традиційні медіа, «народна журналістика» розвивається, і цей рух буде посилюватися, – вважає Луканов.
Міністр інформполітики Юрій Стець заявив, що відповідне міністерство буде створене після узгодження його положення з громадськістю, юристами, ЄС. Про це він заявив у ефірі Espreso.tv. Він також сказав, що міністерство не буде займатися цензурою.
За словами Стеця, він щодня проводить до 20 зустрічей. Серед іншого зустрічався з медіа-юристами та представниками медіа-профспілки.
1 грудня президент Петро Порошенко нагородив званням заслуженого журналіста України Лідію Григор’єву (редакторка Херсонської обласної ТРК “Скіфія”), Геннадія Дерибаса (гендиректора запорізької газети “МИГ”) та Сергія Кузіна (гендиректора “Русского радио” в Україні). Але у тексті президентського указу Кузіна названо лише ведучим програми на радіо ROKS.
Заслужений журналіст України — державна нагорода — почесне звання України. Встановлене 9 лютого 1982 року під назвою “Заслужений журналіст УРСР”. Звання надавала Президія Верховної Ради УРСР. Після здобуття Україною незалежності уточнено назву звання. Сьогодні звання надається Президентом України відповідно до Закону України “Про державні нагороди України”. Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001 року, це звання надається: “працівникам засобів масової інформації за вагомий внесок у розвиток вітчизняної журналістики”. Особи, яких представляють до присвоєння почесного звання “Заслужений журналіст України”, повинні мати вищу освіту на рівні спеціаліста або магістра.
Нагадаємо, у червні російська радіостанція “Русское радио – Евразия” припинила всі контакти з радіостанцією “Русское радио – Украина” та жорстко засудила її діяльність. Причиною заяви росіян стала акція “Русского радио – Украина” зі збору грошей на підтримку українського війська на Донбасі.
