Тра 14, 2015 | Медіа-новини
Сьогодні, 14 травня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №0924 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів, внесеного народним депутатом минулого скликання Валерієм Карпунцовим. За таке рішення проголосували 240 народних депутатів, передає “Телекритика“.
Поправка членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політика була проголосована лише з другої спроби (під час першого голосування не вистачило кілька голосів).
Нагадаю, Комітет свободи слова пропонував дописати в Кримінальному кодексі примітку, в якій точно виписати норму про професійну діяльність журналіста: «Примітка. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 345-2, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста та/або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».
Нагадаємо, Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 10 грудня вирішив створити робочу з членів комітету та представників громадськості для напрацювання поправок до законопроекту №0924.
Цей законопроект було зареєстровано в парламенті минулого скликання в січні 2014 року. Автор запропонував включити до Кримінального кодексу низку статей, що передбачають відповідальність за злочини проти журналістів, зокрема, за погрозу чи насильство щодо журналіста, його близьких родичів або членів сім`ї, за умисне знищення або пошкодження майна журналіста. 25 липня Верховна Рада прийняла його за основу в першому читанні, але так і не прийняла в цілому.
Нагадаємо, що члени парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації минулого скликання 5 лютого одноголосно підтримали законопроект щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів і рекомендували парламенту прийняти його за основу, що й зробила Рада, але через півроку.
Лют 18, 2015 | Медіа-новини
Частина комітетів Верховної Ради продовжують не пускати активістів та журналістів на свої засідання.
Про це пише координатор групи “Моніторинг Відкрито” Олексій Братущак у своєму блозі на “Українській правді”.
Такі висновки Моніторинг зробив за наслідками роботи Ради 9-15 лютого.
5 комітетів з різних причин просто відмовились пустити спостерігачів. Це комітети будівництва і містобудування, соціальної політики, екологічної політики, податкової та митної політики та комітет фінансової політики і банківської діяльності.
Серед найоригінальніших відмов активісти назвали те, що в комітетах з питань будівництва (голова – Сергій Скуратовський, Радикальна партія) та соцполітики (голова – Людмила Денісова, Народний фронт) заявили, що не користуються електронною поштою, і їм потрібен офіційний лист.
“Тут варто нагадати, що засідання комітетів є відкритими відповідно до закону про комітети верховної Ради. Але парадокс у тому, що засідання комітетів відкриті, а вхід до будівель комітетів – закритий”, – пише Братущак.
Крім того, у комітеті фінполітики (голова – Сергій Рибалка, Радикальна партія) заявили, що вирішили провести закрите засідання.
А комітет з питань податкової та митної політики (голова Роман Насіров із “БПП”) втретє за два тижні відмовив допустити спостерігачів на засідання.
Три комітети не анонсували своїх засідань, а два комітети проводили “екстрені” засідання щоб схвалити питання щодо призначення генпрокурора (комітет з правоохоронної діяльності, голова – Андрій Кожем’якін, “Батьківщина”) та президентський закон про реформу суду (комітет з питань правової політики та правосуддя, голова – Руслан Князевич, БПП).
Лют 11, 2015 | Медіа-новини
11 лютого Верховна Рада України ухвалила закон «Про відкритість використання публічних коштів». За проголосували 289 народних депутатів.
Закон визначає умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У законі визначено, що публічні кошти – це кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Уся інформація про розпорядників публічних коштів, обсяги цих коштів, укладені договори та стан їх виконання має оприлюднюватися на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, який є офіційним державним інформаційним інтернет-ресурсом. Що стосується державних і комунальних підприємств, то вони зобов’язані оприлюднювати відомості не про всі договори, а про ті, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн. Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є вільним і безоплатним.
Кабмін має створити цей портал у тримісячний строк з моменту набуття чинності законом. Адміністрування порталу та затвердження форм, за якими надається інформація про заплановане і фактичне використання публічних коштів для оприлюднення, має здійснюватися суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Закон має набрати чинності через півроку після опублікування.
Лют 10, 2015 | Медіа-новини
10 лютого Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України “Про захист суспільної моралі” (щодо державного нагляду)», який передбачає ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (НЕК) як державного органу. За відповідний законопроект № 1647 за основу і в цілому проголосували 245 народних депутатів. Про це пише “Телекритика”.
Результати голосування по фракціях розподілилися таким чином: «Блок Петра Порошенка» – 104, «Народний фронт» – 42, «Опозиційний блок» – 20, позафракційні – 12, «Самопоміч» – 25, Радикальна партія Олега Ляшка – 18, «Економічний розвиток» – 0, «Батьківщина» – 13, «Воля народу» – 11.
Нагадаємо, автором законопроекту № 1647 є перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова. Закон передбачає вилучити із законодавства згадки про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі (НЕК), поклавши її функції на інші державні органи.
Відповідно до закону кіно-, аудіо- і відеопродукція, що має обмеження глядацької аудиторії, а також спеціалізовані ЗМІ сексуального чи еротичного характеру мають проходити процедуру реєстрації в Держкіно та Мін’юсті, а не ліцензування і реєстрації, як це передбачав чинний закон «Про захист суспільної моралі».
Повноваження встановлювати критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер будуть передані від НЕК Міністерству культури.
Контроль за додержанням вимог законів у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції, відповідно до пропонованих змін, мають здійснювати:
– Міністерство внутрішніх справ;
– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері культури (Мінкульт);
– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії (Держкіно);
– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства;
– Державний комітет телебачення і радіомовлення;
– Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Громадський контроль у сфері захисту суспільної моралі мають здійснювати творчі спілки, що діють у сфері культури та мистецтв, журналістики. А державна має забезпечувати їм фінансову підтримку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Гру 10, 2014 | Медіа-новини
Депутатка Верховної Ради України від “Народного фронту”, голова комітету Ради з питань свободи слова зареєструвала законопроект № 1357 “Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України”.
Раніше Вікторія Сюмар казала, що зміни дозволять ліквідувати державні телеканали і на їх базі створити нову юридичну структуру у формі акціонерного товариства, а не реформувати їх у суспільне мовлення, як це записано у законі зараз. У тексті законопроекту Сюмар є відповідні пропозиції.
На думку Незалежної медіа-профспілки України, створення суспільного мовлення шляхом ліквідації державних ЗМІ призведе “до безпрецедентних за обсягом та кількістю порушень трудових прав журналістів: масових скорочень, втрат працівниками стажу держслужбовців і робочих місць”.
Закон про суспільне мовлення було ухвалено Радою ще 17 квітня 2014 року. У документі передбачається створення суспільного мовлення шляхом реорганізації державних медіа, а не ліквідації.
17 листопада 2014 року на сайті Кабміну, який очолює голова “Народного фронту” Арсеній Яценюк, з’явився проект постанови про утворення акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія” за рахунок майна Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення”, Державної телерадіокомпанії “Культура”, обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії “Крим”, державних організацій “Київська державна регіональна телерадіокомпанія”, “Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія”, Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія “Криворіжжя”, “Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія “Сіверська” та Української студії телевізійних фільмів “Укртелефільм”, які ліквідуються.
Оскільки проект постанови Кабміну і чинний закон про суспільне мовлення суперечать один одному, один з цих документів потрібно змінювати.
Вікторія Сюмар очолювала громадську організацію “Інститут масової інформації” з 2005 по 2014 роки, викладала у Інституті журналістики КНУ ім. Шевченка у 2008-2010 роках, після революції 2014 року була призначена заступником секретаря Ради нацбезпеки. Як журналіст працювала на радіо “Континент”, радіо “Голос Америки”, у передачі “Шустер Live”, писала статті для “Дзеркала тижня”, “Української правди”, “Телекритики” тощо.
