У Європі створили інтернет-платформу щодо безпеки журналістів
Президент Міжнародної федерації журналістів (IFJ) Джим Бумела (Jim Bumelha) і президент Європейської федерації журналістів (EFJ) Могенс Блішер Бьєррегард (Mogens Blicher Bjerregard) підписали Меморандум про взаєморозуміння з Радою Європи про сприяння захисту журналістики та безпеці журналістів. Про це пише Аркадій Сидорук у “Телекритиці” з посиланням на сайт Міжнародної федерації журналістів.
Документ підписав і генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд (Thorbjorn Jagland).
Церемонія відбулася цього тижня у Парижі на конференції, влаштованій спільно Парламентською асамблеєю Ради Європи (PACE) та верхньою палатою французького парламенту – Сенатом.
Меморандум підписали й ти інші неурядові організації – «Репортери без кордонів» (RSF), Article 19 та «Асоціація європейських журналістів» (AEJ).
Торбйорн Ягланд заявив: «Ця платформа – перший крок до того, щоб створити інструмент оперативнішого реагування та здійснення заходів для підвищення безпеки журналістів».
Джим Бумела сказав: «Політики нарешті відгукнулися на тривожні звернення репортерів, які зазнають нападів. Інформація, що надходить, свідчить про загрози, з якими вони зіштовхуються щоденно».
Керівник наймасовішої у світі журналістської організації вітав створення онлайн-платформи РЄ як «корисного доповнення до вже наявних засобів». Він пообіцяв співпрацювати у розвитку «важливого механізму швидкого реагування».
У конференції, інформує МФЖ, брали участь чимало політиків, представників академічних кіл і редакторівтаких видань, як Le Monde, BBC чи The Economist. Вони обговорювали шляхи вирішення проблеми допомоги журналістам, які наражаються на ризики та загрози.
У тексті меморандуму говориться, що Рада Європи бере на себе зобов’язання встановити, вести й технічно обслуговувати інтернет-платформу. Мета цього вебресурсу – сприяти збору, опрацюванню та розповсюдженню інформації, що викликає серйозну стурбованість з погляду свободи медіа й безпеки журналістів.
У Раді Європи нову платформу характеризують як «публічний простір», де її партнери зможуть публікувати дані, які перевірятимуть власноруч. Кожен з них нестиме відповідальність за контент. Рада Європи не розміщуватиме власних постів. Однак вона може оприлюднювати на онлайн платформі інформацію про дії, вжиті її органами у відповідь на порушення свободи преси та безпеки журналістів, що викликають тривогу.
Меморандум РЄ окреслює такі теми:
– Погрози щодо фізичних розправ та безпеці журналістів, медійникам, блоґерам, авторам, захисникам прав людини та іншим особам, які займаються комунікаціями у суспільних інтересах;
– Безкарність у цих справах;
– Погрози конфіденційності журналістським джерелам чи фізичними розправами й безпеці їхніх носіїв за співробітництво з репортерами, захисниками свободи медіа й прав людини та з організаціями;
– Погрози втручання у приватне життя журналістів;
– «Охолоджувальні ефекти» у медіа (chilling effects). Йдеться про судові залякування журналістів, зловживаючи законами про дифамацію, проти тероризму, про захист національної безпеки, проти хуліганських дій та екстремізму і про політичні залякування за розпалювання ненависті й підбурювання до насильства.
Інтернет-платформа, говориться у меморандумі, не є засобом моніторингу. Вона не дублюватиме і жодним чином не втручатиметься в роботу Європейського суду з прав людини, уповноваженого з прав людини та представника ОБСЄ з питань свободи преси.
На фінансування розробки онлайн- платформи, зокрема, дизайну й створення бази даних, асигнується 20 тисяч Євро. У подальшому її функціонування забезпечуватиметься за рахунок перерозподілу видатків РЄ та добровільних внесків держав-членів.
Основний штат співробітників, що працюватимуть повний робочий день, мінімальний – двоє фахівців.
Онлайн-платформу Ради Європи, відзначає МФЖ, вже задіяно. Це дасть змогу довіреним партнерам централізовано розміщувати на ній публічні сигнали тривоги (alerts) про журналістів, безпека чи робота яких опинилися під загрозою. У такий спосіб відкривається шлях до швидкого реагування з боку міжнародних організацій, які відстоюють дотримання стандартів свободи медіа, – Ради Європи, ОБСЄ та її представника з питань свободи преси, ЄС та ООН.
Онлайн-платформа Ради Європи відображатиме дії РЄ у відповідь на сигнали тривоги, а також регулярні звіти та зауваження зацікавлених держав-учасниць.
Ефективність роботи онлайн-платформи, говориться у меморандумі, буде визначено через рік випробувального терміну.