Тра 20, 2015 | Медіа-новини
Про це повідомив заступник голови ЛОО НСЖУ Андрій Болкун, передає «Вголос».
«Дивує, що фактично рік минув після Революції гідності, але справа зі свободою слова в Україні не поліпшилася. Порівняно з попереднім злочинним режимом Януковича, кількість судових позовів збільшилася в рази. Фактично в кожному району ми маємо складні відносини ЗМІ з владою, представниками політичних партій, бізнесменами, які обирають судові процеси як головний метод боротьби. Якщо їм щось не подобається, одразу подають до суду», – наголосив Андрій Болкун.
Так, за його словами, й досі розслідують справу щодо безвісти зниклого кореспондента газети «Народна справа» (Радехівський район) Василя Грисюка. Немає остаточного результату і щодо випадку, що стався в Бориславській сесійній залі минулого року у грудні, де взяли в заручники і незаконно утримували головного редактора місцевої газети.
«Правоохоронці ніяк не прореагували на цей випадок, і лише після втручання у справу львівського осередку спілки журналістів було відкрито кримінальне провадження за цим фактом, але результату й досі немає», – підкреслив заступник голови ЛОО НСЖУ.
Він також наголосив на тому, що в регіоні триває кілька судів щодо розміщення засобами масової інформації у своїх виданнях офіційних коментарів, відкритих листів, а також звернень посадових осіб і депутатів.
«І хоча в Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» чітко сказано, що за передрук матеріалів і цитування журналісти не несуть відповідальності, суди приймають справи до розгляду», – зазначив Андрій Болкун і пригадав ще кілька судових справ за участю районних газет Сокальського, Яворівського та Жидачівського районів.
Окрім цього, він акцентував увагу на тому, що днями Верховна Рада України підтримала проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів», яким збільшила відповідальність за злочини проти журналістів.
Тра 8, 2015 | Медіа-новини
Суддя Рівненського міського суду Олександр Тимощук подав позов про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди проти журналістки місцевих інтернет-видань «Голосно» та «Все» Вікторії Мамотюк. Про це журналістка повідомила на своїй сторінці у Facebook.
Причиною для позову стали матеріали, які журналістка публікувала про суддю. Пані Мамотюк є співвідповідачем у справі, оскільки суддя подав позов ще на агентство «Рівнеінформ» та рівненський тижневик «Льонокомбінат», а також юриста Ліану Диновську. За словами журналістки, суддя просить 200 тис. грн відшкодування моральної шкоди.
Суддя заявив, що журналістка у змові з юристом публікувала про нього наклепницькі матеріали.
«У позовній зайві йдеться про те, що я, як журналіст, перебуваючи у змові з соціальним юристом Ліаною Диновькою (яка буцімто виконувала брудне замовлення, якоїсь посадової особи, яку Тимощук не називає), публікувала завідомо неправдиві та наклепницькі матеріали. Тепер Тимощук хоче відбілити свою честь, гідність та ділову репутацію. Тимощук хоче, щоби я несла солідарну відповідальність за заподіяну йому шкоду», – написала Вікторія Мамотюк.
Вона також додала, інформація про діяльність судді Тимощука виходила зокрема в сюжетах телеканалів ICTV, «Інтер» та «1+1». «Але боягуз Тимощук не наважується подати позов на центральні канали, а лише на регіональну журналістку та місцеві сайти», – вважає пані Мамотюк.
У своєму дописі журналістка навела список посилань на матеріали про суддю, в одному з яких ідеться про квартирне шахрайство судді.
Тра 3, 2015 | Медіа-новини, Новини профспілки
6 травня Апеляційний суд Чернівецької області розгляне справу про відновлення на посаді головного редактора телеканалу ТВА Юлії Сафтенку. Юридичне бюро Незалежної медіа-профспілки України супроводжує позивачку в судових справах з цього питання. Перше засідання апеляційної інстанції відбулось 29 квітня.
За словами Юлії Сафтенку, суд першої інстанції під головуванням судді Шевченківського районного суду міста Чернівці Олександри Літвінової не був об’єктивним. «У кулуарах були розмови про те, що суддя є подругою Ілони Сарафінчан, дружини директора каналу ТВА Валерія Сарафінчана. Крім того, свідки з боку каналу мали розбіжності в показах. Вже багато сил було витрачено на цю судову справу, але я піду до кінця, бо це зачіпає мою честь і гідність. Та я вірю в перемогу, адже на моєму боці громадськість міста – активісти зібрали понад 300 підписів на мою підтримку», – розповідає незалежна журналістка.
«НМПУ незадоволено рішенням суду першої інстанції, який відмовив позивачу у відновленні на роботі. Дивним виглядає рішення колегії апеляційного суду відхилити клопотання про залучення свідків, які підтвердили б обставини справи, зокрема проведення журналістами зйомок для сюжету. Виникає питання, наскільки судді зацікавлені в розгляді справи. Але ми все ж сподіваємося на справедливе та об’єктивне рішення», – зазначив юрист Незалежної медіа-профспілки України Олексій Ржанов.
Нагадаємо, Юлію Сафтенку звільнили з посади головного редактора каналу ТВА в серпні 2014 року, звинувативши у прогулах. Разом з нею роботу втратив журналіст Іван Гончарук за тією ж статтею. Проте, журналісти вважають це політичним тиском через вихід сюжету «Сокирянське князівство або Межигір’я в мініатюрі» про будинок екс-голови Сокирянської райдержадміністрації Василя Козака. Матеріал був присвячений земельним оборудкам посадовців Сокирянської райдержадміністрації, в тому числі там йшла мова про звинувачення місцевою громадою у причетності до цих махінацій колишнього першого заступника прокурора Чернівецької області Станіслава Банчука та Генеральної прокуратури України. Адже звільнення стали наслідком відмови опублікувати спростування та позов пана Банчука до суду. Цю справи юристи НМПУ виграли – суд ухвалив рішення на користь журналістів. Співвласниці телеканалу Оксана Козлан та Людмила Пишна самоусунились від вирішення питань трудового конфлікту. Варто зауважити, що пані Людмила є дружиною українського політика й банкіра, голови правління «Ощадбанку» а також кума Арсенія Яценюка Андрія Пишного.
ВПС «НМПУ» засадничо відстоює неухильне дотримання професійних прав журналістів, гарантоване державою.
