Робоча група Комітету з питань свободи слова запропонувала варіант законопроекту про страхування журналістів у зоні АТО

13 травня відбулося чергове засідання робочої групи Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики з підготовки законопроекту щодо страхування професійної діяльності журналістів у зоні проведення антитерористичних операцій, бойових дій, надзвичайних ситуацій тощо.

Під час засідання учасники запропонували законопроект «Про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо захисту життя, здоров’я та працездатності журналістів». Законопроект пропонує:

1) пункт 1 частини першої статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» після слів «договору (контракту)» доповнити словами: «окрім осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) журналістами (код професії 2451.2) в засобах масової інформації у разі, якщо у відповідній колективній угоді між власником засобу масової інформації та колективом журналістів встановлено обов’язок власника засобу масової інформації щодо закупівлі страхових послуг із захисту майнових інтересів журналістів, пов’язаних із їх життям, здоров’ям та працездатністю»;

2) частину п’яту статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «Для засобів масової інформації сума єдиного внеску за застрахованих осіб, які є журналістами (код професії 2451.2) зменшується на суму внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у разі, якщо у відповідній колективній угоді між власником засобу масової інформації та колективом журналістів встановлено обов’язок власника засобу масової інформації щодо закупівлі страхових послуг із захисту майнових інтересів журналістів, пов’язаних із їх життям, здоров’ям і працездатністю. Зменшення єдиного внеску відбувається з 1 січня року, який є наступним за роком укладання відповідної колективної угоди».

Даний законопроект є одним із варіантів новели, яку розробляє Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з медіаекспертами і представниками страхового ринку. Мета новели – запропонувати механізм, який би зобов’язував ЗМІ страхувати журналістів, які виїжджають працювати у зону АТО.

Нагадаємо, більшість страховиків виступають за обов’язкове страхування всіх журналістів на невеликі суми з додатковим докуповуванням покриття для тих, хто їде в АТО. «Якщо страхувати тільки тих, хто виїжджає в АТО, то ці страховки будуть дорогими», – сказала генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» Людмила Білошицька під час минулого засідання робочої групи.

Водночас заступник голови комітету Сергій Висоцький застеріг, що обов’язкове страхування всіх журналістів може зустріти спротив з боку великих медіакомпаній. «Якщо ми запропонуємо вводити загальне обов’язкове страхування журналістів, то законопроект не отримає достатньої підтримки. У крупних медіагруп є лобі в парламенті. Вони порахують, що це для них велика сума на цілу телекомпанію на рік – і законопроект не пройде», – сказав він.

З огляду на те, що поточна сесія Верховної Ради завершується у липні, а на проходження законопроекту потрібен як мінімум місяць, його ініціатори воліють підготувати документ до кінця травня.

Медіа-профспілка за обов’язкове страхування журналістів

20 квітня 2015 року представники українських страхових компаній, НМПУ, Інститут масової інформації (ІМІ) на круглому столі, котрий організовано парламентським Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики обговорили важливі питання удосконалення системи страхування журналістів. Круглий стіл модерував заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики член депутатської фракції Політичної партії “Народний фронт” Сергій Висоцький.

Протягом обговорення представники страхових компаній висловили готовність вести взаємний діалог з профспілками, журналістськими організаціями та роботодавцями щодо створення програм страхування життя та здоров’я журналістів. Ключовим моментом круглого столу було питання страхування журналістів, які працюють в зоні бойових дій.

«НМПУ готова вступити в діалог зі страховими компаніями та ініціювати внесення змін в українське законодавство щодо обов’язків роботодавця страхувати журналістів. Ми вважаємо, що якщо цей обов’язок буде законодавчо закріплений, це стимулюватиме страховий ринок. А також дасть профспілкам правовий механізм зобов’язувати власників вносити пункт про страхування до галузевих та колективних угод», – зазначив заступник голови Незалежної медіа-профспілки Олександр Тарасов.

«Ми вкотре наштовхуємося на питання непрозорості медіа-власності в нашій країні. Журналісти та журналістські організації не знають з ким саме проводити переговори щодо страхування. В разі порушення трудових прав, наприклад як в ситуації з телеканалом ТВі, не зрозуміло на кого профспілці вчиняти публічний та правовий тиск, теж саме і зі страхуванням», – таку думку висловила голова Київської організації Незалежної медіа-профспілки Юка Гаврилова.
За словами виконавчого директора Інституту масової інформації Оксани Романюк, в Україні повинна бути створена робоча група при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, яка б займалася питаннями страхування журналістів. Також на думку Оксани Романюк, в з цим питанням слід працювати на двох рівнях – вносити зміни до діючого законодавства та підвищувати страхову культуру.

У відповідь на репліку модератора дискусії про те, що в Україні існує проблема з реєстрацією Інтернет-видань, в якості ЗМІ і відповідно страхування інтернет-журналістів може бути проблематичним, заступниця директора видання «Телекритика» зі зв’язків із громадськістю Світлана Остапа аргументовано відповіла, що Інтернет-ЗМІ є повноцінним видом медіа і не має значення зареєстроване воно чи ні. Важливіше інше питання – хто є їхнім справжнім власником.