Суд відмовився відпустити оператора ATR на підписку про невиїзд

До 20 червня утримуватимуть в сімферопольському СІЗО анексованого Криму Ескандера Небієва, передає “5 канал”.

Таким чином Верховний Суд автономії відхилив скаргу адвоката заарештованого оператора кримськотатарського каналу АTR. Захисник вимагав замінити запобіжний захід на підписку про невиїзд.

Нагадаємо, Ескандера Небієва затримали 21 квітня співробітники слідчого Комітету. Окупаційна влада закидає операторові АTR участь у торішньому масовому мітингу під стінами Верховної Ради Автономії. Тоді у лютому там зібралися кілька тисяч кримських татар. Свою акцію влаштували і сепаратисти під російськими трикольорами. Сталася сутичка, через зіткнення загинули двоє людей. У так званій справі 26 лютого затримали кількох кримських татар, серед яких і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз.

22 квітня окупаційна влада заарештувала затриманого оператора першого кримськотатрського телеканалу ATR Ескендера Набієва на 2 місяці.

Інформаційна редакція ATR відновила роботу

Із травня відновила роботу інформаційна редакція кримськотатарського телеканалу ATR, який припинив мовлення 1 квітня через кількаразові відмови Роскомнагляду в перереєстрації каналу за російським законодавством. Нові сюжети щодня публікуються на сайті каналу. Про це повідомила заступник генерального директора ATR з інформаційної політики Ліля Буджурова, передає «Телекритика».

Керівник новин розповіла, що протягом цих півтора місяців, упродовж яких канал не міг мовити, команда ATR готувала документальні проекти – зокрема про кримських татар – дітей війни, про перших репатріантів. А також журналісти готували спеціальні репортажі та сюжети, які час від часу публікувалися на сайті.

«Завершивши цю роботу, ми почекали, доки наші юристи вивчать ситуацію щодо роботи в інтернеті. Врешті ми вибрали формат інформування на нашому сайті. ATR публікуватиме сюжети у форматі real time news. У російському законодавстві є й щодо цього обмеження. Вони мають формальний характер – наш контент не повинен виглядати як проект телевізійного мовлення. Приміром, у відео не можуть звучати такі слова як: “у нашому ефірі”, “в нашій програмі”, не може бути запису зі студії. А інформування – дозволене, адже сучасні сайти давно стали мультимедійними. Тож цим інформуванням ми й будемо займатися», – пояснила пані Буджурова.

Вона додала, що телеканал планує готувати таку ж кількість відеоконтенту, яку вони створювали, коли ATR працював в ефірі: новинний випуск складався з 12 сюжетів.

«Ми намагаємося вийти на нашу норму, але це не завжди вдається. Тому що ми маємо проблеми з акредитацією – нас не всюди пускають. Вийти на вулицю і зняти для нас, слава Богу, поки не становить проблем, а от акредитуватися у кримський парламент чи раду міністрів не виходить. Так, у нас немає ліцензії на мовлення та реєстрації у Роскомнагляді, але інтернет-інформування їх і не передбачає. Тож ми будемо наполегливо переконувати всіх, що ми маємо право бути присутніми на всіх важливих заходах у Криму, в тому числі офіційних. Ми даємо сигнал нашому глядачу: ми тут, і ми живі-здорові», – розповіла керівник новин.

Пані Буджурова повідомила, що вся редакція працює із Сімферополя.

Після припинення мовлення з каналу ATR не пішов жодний співробітник. Лише один не може приступити до роботи – це оператор Ескендер Небієв, якого окупаційна влада Криму обшукала та затримала 20 квітня в рамках так званої «справи 26 лютого». 22 квітня суд арештував пана Небієва на два місяці.

Ліля Буджурова також заперечила твердження голови Роскомнагляду Олександра Жарова, що кримськотатарський телеканал ATR був відключений за ініціативою не російської влади, а самих власників каналу, оскільки холдинг чотири рази подавав «не комплектні» документи. За її словами, холдинг щоразу подавав повний пакет документів і наразі вкотре чекає на відповідь від Роскомнагляду.

«Ми всі рази подавали абсолютно повний пакет документів. І подали його уже вп’яте. Те, що вони вимагають – це нонсенс. Наприклад, довідку, що наш співзасновник старше 17 років, хоча в документах вказаний його рік народження. Наступного разу вони, мабуть, попросять довідку, що він не хворів на віспу… Наскільки мені відомо, до кінця квітня Роскомнагляд вкотре мав ознайомитися з документами ATR. Наші люди в Москві повідомили, що наш пакет знову лишили без розгляду. Але письмового повідомлення про це ми поки не отримували», – повідомила заступник директора.

Нагадаємо, 1 квітня припинив роботу не лише телеканал ATR, а й інші ЗМІ кримськотатарського медіахолдингу ATR, до якого входить ще дитячий телеканал Lale («Ляле»), радіостанції Meydan («Мейдан») і «Лідер».

Редактор сайту «Крым.Реалии» загинув від удару струмом

Стали відомі подробиці трагічної загибелі кримського журналіста, редактора сайту «Крым. Реалии» Геннадія Михайличенка – його вдарило струмом під час риболовлі на Київщині. Про це повідомляє Тsn.ua з посиланням на слова родичів журналіста.

Трагічний випадок стався 3 травня під Києвом, куди редактор вирушив на риболовлю.

«Він закинув вудку чи хотів її скласти, волосінь була довга, а ці дроти високовольтні. Волосінь зачепилася за дроти і відразу через нього пройшов струм. Напевно волосінь була мокра і ще й вологість після дощу. Він загинув одразу. Був опік на руці, обручка почорніла», – розповіли рідні Геннадія Михайличенка.

Вони додали, що загиблий рибалив в цьому місці не вперше.

Головний редактор проекту «Крым.Реалии» Володимир Притула повідомив, що похорон Геннадія Михайличенка відбувся 7 травня. «Він залишив дружину з трьома талановитими дітьми, безліч корисних справ і добру пам’ять про себе. Таким і пам’ятатимемо його – добрим, усміхненим, безвідмовним», – написав він про покійного колегу.

Геннадій Михайличенко закінчив Сімферопольський державний університет. Працював викладачем у Кримському інституті МВС і Кримському інженерно-педагогічному університеті. Журналіст, керівник проекту «Українська мова онлайн для Криму». Минулого року після анексії півострова переїхав до Києва з дружиною і дітьми.

«Громадське ТБ» запускає проект про Крим

На «Громадському телебаченні» стартував новий проект присвячений півострову – «Громадське.Крим».

Ведучими нової програми стали уродженці Криму Севгіль Мусаєва-Боровик, Осман Пашаєв та Сергій Мокрушин. Про це йдеться на youtube-каналі «Громадського».

Щочетверга о 19:00 за київським часом в ефірі «Громадського» обговорюватиметься життя на півострові з політиками та експертами, відбуватимуться прямі включення з Криму, транслюватимуться репортажі журналістів.

«Ми дуже сподіваємось, що нашу програму дивитиметься в тому числі й українська влада. І нарешті питання Криму буде в повістці дня президента і прем’єра і воно буде звучати голосніше, ніж зараз. Ми сподіваємось, що розповідаючи про утиски кримських татар ми зможемо винести цю проблему і якимось чином вплинути на рішення кримської влади по відношенню до цих людей. Головне – знати правду і розповідати про неї», – розповіла ведуча проекту Севгіль Мусаєва-Боровик

Перший ефір пройшов у четвер, 7 травня. Запис вже доступний в мережі.

ФСБ викликала на допит кримську блогерку Лізу Богуцьку

Кримська активістка і блогерка Єлизавета Богуцька, відома своїми проукраїнськими поглядами, отримала повістку на допит із управління ФСБ у Криму. Про це повідомляє сайт “Крим.Реалії” з посиланням на Богуцьку, яка наразі проживає в Києві.

За її словами, ФСБ повідомили про те, що їй не заборонений в’їзд до Криму і що відносно неї жодних справ не ведеться.

«Листи дрібним почерком з ФСБ Росії в Криму інформують мене про те, що заборони на в’їзд до Криму в мене немає. Один із Москви говорить мені про те, що по лінії ФСБ жодних справ відносно мене не ведеться. Нещодавно надійшов ще один лист із ФСБ Криму, що можу спокійно перетинати кордон, що в Криму, нібито, мені ніщо не загрожує», – повідомила Богуцька.

У неділю, 3 травня, за її домашньою адресою в Сімферополі надійшов ще один лист з ФСБ, у якому блогерку викликають на допит в Центр з протидії екстремізму. «А вчора до Сімферополя, на мою домашню адресу надійшов лист із цієї ж контори про те, що мене викликає на допит старший слідчий ФСБ у центр протидії екстремізму».

При цьому вирушати на допит до слідчого Богуцька не має наміру, побоюючись затримання. «Загалом, подумала я і вирішила: листи отримувати поштою набагато безпечніше, ніж особисто, із рук в руки. Інакше, мої руки можуть відразу опинитися в наручниках. Може й перебільшую, як завжди, не знаю. Але інтуїція мені каже, що не треба кошлатити голодного звіра. Та і тим більше, для них я – іноземка. Готова зустрітися тут, у Києві», – зазначила Богуцька.

Нагадаємо, у вересні минулого року Єлизавета Богуцька після обшуку в її будинку та шестигодинного допиту залишила Крим.