Кві 6, 2015 | Медіа-новини, Новини профспілки
НМПУ відправила запит до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформполітики стосовно порушення трудових прав та гарантій на телеканалі ТВі.
Оскільки ще в березні 2015 року на адресу Київської міської професійної організації ВПС «Незалежної медіа-профспілки України» надійшли заяви від 30 працівників телеканалу «ТВі» з повідомленням про порушення їх трудових прав та гарантій, зокрема, було встановлено, що перед працівниками телеканалу існує заборгованість по виплаті їм заробітної плати за три місяці та більше. Як вже виявилося раніше, більшість працівників працювали за усним трудовим договором (не працевлаштовані офіційно), що напряму суперечить приписам КЗпП України.
Відповідно до Кодексу законів про працю України, працівники не можуть бути допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інша стаття трудового кодексу України говорить про те, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці журналістів здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
І також відповідно до законодавства, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
ВПС «Незалежна медіа-профспілка» наголошує, що порушення прав журналістів не є поодинокі. Нагадаємо, подібні ситуації час від часу вже виникали в українських медіа, наприклад, у березні 2013 року аналогічний випадок трапився з працівниками телеканалу «ІТ-стандарт».
Голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов коментує, що подібні випадки грубого порушення прав журналістів та працівників медіа стаються через непрозорість власності ЗМІ. Відсутність необхідної прозорості власності ЗМІ унеможливлює проведення колективних переговорів між профспілками та власниками ЗМІ з питань врегулювання розбіжностей та конфліктних ситуацій.За словами представників Юрбюро КНМПУ, є сподівання, що цей запит швидко розглянуть та приймуть заяву до розгляду і посприяють у вирішенні ситуації з порушеними правами працівників телеканалу «ТВі».
Гру 10, 2014 | Медіа-новини
Депутатка Верховної Ради України від “Народного фронту”, голова комітету Ради з питань свободи слова зареєструвала законопроект № 1357 “Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України”.
Раніше Вікторія Сюмар казала, що зміни дозволять ліквідувати державні телеканали і на їх базі створити нову юридичну структуру у формі акціонерного товариства, а не реформувати їх у суспільне мовлення, як це записано у законі зараз. У тексті законопроекту Сюмар є відповідні пропозиції.
На думку Незалежної медіа-профспілки України, створення суспільного мовлення шляхом ліквідації державних ЗМІ призведе “до безпрецедентних за обсягом та кількістю порушень трудових прав журналістів: масових скорочень, втрат працівниками стажу держслужбовців і робочих місць”.
Закон про суспільне мовлення було ухвалено Радою ще 17 квітня 2014 року. У документі передбачається створення суспільного мовлення шляхом реорганізації державних медіа, а не ліквідації.
17 листопада 2014 року на сайті Кабміну, який очолює голова “Народного фронту” Арсеній Яценюк, з’явився проект постанови про утворення акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія” за рахунок майна Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення”, Державної телерадіокомпанії “Культура”, обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії “Крим”, державних організацій “Київська державна регіональна телерадіокомпанія”, “Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія”, Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія “Криворіжжя”, “Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія “Сіверська” та Української студії телевізійних фільмів “Укртелефільм”, які ліквідуються.
Оскільки проект постанови Кабміну і чинний закон про суспільне мовлення суперечать один одному, один з цих документів потрібно змінювати.
Вікторія Сюмар очолювала громадську організацію “Інститут масової інформації” з 2005 по 2014 роки, викладала у Інституті журналістики КНУ ім. Шевченка у 2008-2010 роках, після революції 2014 року була призначена заступником секретаря Ради нацбезпеки. Як журналіст працювала на радіо “Континент”, радіо “Голос Америки”, у передачі “Шустер Live”, писала статті для “Дзеркала тижня”, “Української правди”, “Телекритики” тощо.
Гру 4, 2014 | Медіа-новини
5 грудня о 14:30 відбудеться перше засідання комітету Верховної Ради України з питань свободи слова. Про це у facebook пише голова комітету депутат від “Народного фронту” Вікторія Сюмар. Проте сам комітет ще повністю не сформований. Зараз у комітеті 10 депутатів, а має бути 11.
“Шукаємо позафракційних зацікавлених, бажано не пов’язаних з великими медіагрупами”, – пише Сюмар. За її словами, головне завдання комітету на найближчий час – запустити суспільне мовлення, внести необхідні зміни в чинний закон “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України“, а також закласти основи іномовлення.
Зараз у комітеті окрім Сюмар є: Ольга Червакова (БПП), Сергій Висоцький (НФ), Олександр Опанасенко (Самопоміч), Олена Кондратюк (Батьківщина), Олександр Абдуллін (Батьківщина), Богдан Онуфрик (БПП), Юрій Павленко (Опоблок), Олександр Сочка (НФ) та Дмитро Стеценко (НФ).
Нагадаємо, чинна редакція закону “Про Суспільне…” не дозволяє ліквідувати НТКУ. Уряд схвалив, але ще не ввів у дію, постанову про ліквідацію державної телекомпанії. На думку Медіа-профспілки, ліквідація телекомпанії призведе до масового порушення прав журналістів. Проте це найпростіший шлях для посадовців закрити старе НТКУ та на його матеріальній базі з нуля запустити нове Суспільне ТБ у формі акціонерного товариства.
Вікторія Сюмар очолювала громадську організацію “Інститут масової інформації” з 2005 по 2014 роки, викладала у Інституті журналістики КНУ ім. Шевченка у 2008-2010 роках, після революції 2014 року була призначена заступником секретаря Ради нацбезпеки. Як журналіст працювала на радіо “Континент”, радіо “Голос Америки”, у передачі “Шустер Live”, писала статті для “Дзеркала тижня”, “Української правди”, “Телекритики” тощо.
Гру 4, 2014 | Медіа-новини
Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики очолить Вікторія Сюмар (“Народний фронт”), пише mediasapiens.
Джерела видання повідомляють, що першим заступником голови Комітету стане Ольга Червакова (“Блок Петра Порошенка”), заступниками – Сергій Висоцький (“Народний фронт”) та Олександр Опанасенко (“Самопоміч”), секретарем – Олександр Абдуллін. Також до комітету увійдуть Богдан Онуфрик (“Блок Петра Порошенка”), Юрій Павленко (“Опозиційний блок”), Олександр Сочка (“Народний фронт”).
Також членом Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики може стати й Олена Кондратюк (“Батьківщина”), яка 4 грудня склала присягу і стала народним депутатом. У парламенті попереднього скликання вона очолювала підкомітет з питань реклами Комітету свободи слова.
Наразі парламент ще не голосував за склад комітетів.
Лют 8, 2012 | Медіа-новини
Комітет з питань свободи слова та інформації на засіданні 8 лютого вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити постанову про зняття з розгляду законопроекту «Про захист суспільної моралі» № 7132 та скасування рішення про його ухвалення в першому читанні.
Цю пропозицію підтримало п’ятеро з восьми присутніх членів комітету, а саме Олена Бондаренко, Олена Кондратюк, Микола Баграєв, Олексій Федун та Юрій Стець. Проти голосували Віктор Уколов, утримались Олександр Голуб та Володимир Ландік.
Члени Комітету не розглядали таблицю поправок, підготовлену до другого читання.
Один зі співавторів законопроекту, народний депутат Павло Унгурян, зазначив, що поправки, подані до другого читання, повністю вихолостили проект. Член Комітету Микола Баграєв нагадав ініціаторам законопроекту, що на попередньому засіданні їм пропонували створити робочу групу з доопрацювання цього документу. Але вона так і не була створена.
Категорично проти цього законопреокту виступила член Комітету Олена Кондратюк. «Я ще на початку виступала проти цього проекту, бо знала про його загрози. Пропоную відхилити цей закон. Потім створити робочу групу разом з фахівцями з різних галузей і тоді розробляти нормальний концептуальний закон, який стосується суспільної моралі. Бо найбільшим каменем спотикання в цьому проекті є Комісія з питань захисту суспільної моралі. Не можна латати те, що не латається», – сказала вона.
Як повідомляла «Телекритика», 18 жовтня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект № 7132 про внесення змін до закону «Про захист суспільної моралі», який пропонує створення спеціального колегіального державного органу для «утвердження моральності у суспільстві» – Національної комісії України з питань захисту суспільної моралі (зараз існує Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі).
Нагадаємо, проти законопроекту виступили український рух «Стоп цензурі!», Міжнародна федерація журналістів і Європейська федерація журналістів, Комісія з журналістської етики та низка інших міжнародних та українських організацій, оскільки в результаті ухвалення відповідного закону в Україні може з’явитись надзвичайно сильний інструмент цензури.
