Бер 11, 2015 | Медіа-новини, Новини профспілки
Незалежна медіа-профспілка України у рамках роботи об’єднаного «Центру допомоги журналістам», створеного спільно із Національною спілкою журналістів України, проводить серію психологічних семінарів-тренінгів для журналістів «Журналісти в кризових ситуаціях: як впоратися з психічною травмою та залишитися в професії».
20 березня (п’ятниця) відбудеться одноденний семінар-тренінг у м. Херсоні для місцевих журналістів, а також колег, які працюють у АР Крим.
Час проведення – 11.00 – 17.00 Початок реєстрації учасників – о 10.30
Місце проведення – конференц-зал Херсонської міськради (м. Херсон, вул. Ушакова, 37, 2 поверх)
Запрошуємо на семінар журналістів із м. Херсон та Херсонської області, а також колег із окупованої АР Крим.
Будемо раді бачити колег, які виїздили працювати у зоні АТО та можуть під час групової роботи поділитися своїм персональним досвідом перебування та роботи у небезпечних умовах.
Бажаючих взяти участь у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням (http://goo.gl/forms/1Oi10ijnLX) Учасники, які будуть відібрані для участі у семінарі – будуть повідомлені про це додатково. Запитання – за телефоном 050 356 57 58
Під час участі у роботі семінарах учасники дізнаються про наступне:
що таке психічна травма і як вона діє; чи є шляхи її подолання; як можна організувати допомогу собі та іншим в кризовій ситуації; як взаємодіють особистий конфлікт і травма; чому виникає неможливість звертатися за допомогою та наскільки можливо говорити і писати про страх і почуття вини.
Під час семінару будуть підніматися питання: журналіст як людина професії і журналіст як особистість. Професія журналіста як допомагаюча професія – можливий етичний вибір. Система психологічної підтримки і допомоги, організація роботи журналіста. Техніка психологічної безпеки на журналістському виробництві.
Учасники отримають знання щодо застосування деяких технік допомоги (дебрифінг, BASIC PH)
Також учасники зможуть взяти участь у груповій терапії і переконатися на висланому досвіді, що подолання психічної травми можливе в групі.
Семінар проводиться завдяки підтримці Програми У-Медіа організації Інтерньюз Нетворк (за рахунок фінансової підтримки від АМР США).
* * *
Журналісти, працюючи у гарячих точках, під час висвітлення громадських протестів – є більш уразливими, ніж самі учасники подій.
Фізичні напади, розправи, арешти та обстріли можуть призвести до серйозних психічних травм журналістів, які перебувають під дією стресу. Стан журналістів, які безпосередньо стали свідками кривавих сутичок, військових конфліктів, та які працювати у редакції із відзнятим колегами матеріалом – погіршується вдома, куди вони повертаються після роботи. На думку психологів – це є ознакою розвитку психічної травми через часте невміння журналістів самостійно справитись з ситуацією.
Сьогодні в Україні склалася ситуація, коли журналістам доводиться працювати в умовах постійного стресу. Перебуваючи в травматичній ситуації і будучи постійно включеними в епіцентр подій, журналісти емоційно втомлюються та виснажуються і не завжди можуть продовжувати виконувати професійно свої обов’язки. Йдеться про професійне вигорання.
Несподівана для всіх нас кризова ситуація, яка виникла у нашій країні, показала непідготовленість журналістів та редакцій до роботи в таких умовах. Часто ми говоримо про вирішення питань та допомогу при фізичних травмах, однак забуваємо про наявність психічної травматизації. Часто ми говоримо та пишемо про інших, забуваючи про себе.
Запрошуємо журналістів, які не байдужі до себе та до своїх рідних, близьких та колег.
Гру 3, 2014 | Медіа-новини
1 грудня президент Петро Порошенко нагородив званням заслуженого журналіста України Лідію Григор’єву (редакторка Херсонської обласної ТРК “Скіфія”), Геннадія Дерибаса (гендиректора запорізької газети “МИГ”) та Сергія Кузіна (гендиректора “Русского радио” в Україні). Але у тексті президентського указу Кузіна названо лише ведучим програми на радіо ROKS.
Заслужений журналіст України — державна нагорода — почесне звання України. Встановлене 9 лютого 1982 року під назвою “Заслужений журналіст УРСР”. Звання надавала Президія Верховної Ради УРСР. Після здобуття Україною незалежності уточнено назву звання. Сьогодні звання надається Президентом України відповідно до Закону України “Про державні нагороди України”. Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001 року, це звання надається: “працівникам засобів масової інформації за вагомий внесок у розвиток вітчизняної журналістики”. Особи, яких представляють до присвоєння почесного звання “Заслужений журналіст України”, повинні мати вищу освіту на рівні спеціаліста або магістра.
Нагадаємо, у червні російська радіостанція “Русское радио – Евразия” припинила всі контакти з радіостанцією “Русское радио – Украина” та жорстко засудила її діяльність. Причиною заяви росіян стала акція “Русского радио – Украина” зі збору грошей на підтримку українського війська на Донбасі.
Лют 27, 2012 | Новини профспілки
Йдеться про заборону присутності журналіста на тендері по закупівлі медичного кисню для Херсонської лікарні. Профспілка вважає злочинними дії начальника відділу державних закупівель управління економічного розвитку Херсонського міськвиконкому Наталії Сурми та прес-секретаря міської ради Херсона Тетяни Сазонової. А саме: порушено ст.171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання професійній діяльності журналістів” (карається штрафов до 50-и неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років).
Медіа-профспілка вважає, що злочинці мають бути покарані згідно законодавства та готова надавати юридичну допомогу постраждалим.
Нагадаємо, що згідно Закону “Про здійснення державних закупівель” (ст.9.4) під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів мають право бути присутніми представники засобів масової інформації. Замовники зобов’язані забезпечити безперешкодний доступ представників засобів масової інформації на
їхню вимогу до процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів.
За даними НМПУ ІА “Херсонці” належить Олені Ротовой, яка є політичним опонентом мера Херсона Володимира Сальдо. Але профспілка не вважає це приводом обмежувати доступ журналістів до інформації.
![Фотограф виграв справу проти газети, яка передрукувала його роботи]()
Лют 6, 2012 | Медіа-новини
6 лютого Новокаховський міський суд Херсонської області частково задовольнив позов фотографа Віталія Данильченка проти газети «Нова Каховка» про захист авторського права.
За неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності (двох фотографій) газета має сплатити Віталію Данильченку грошову компенсацію в розмірі 10 мінімальних зарплат у сумі 10730 грн.
Також «Нова Каховка» повинна надрукувати в найближчому номері газети відомості про те, що: «Видавцем газети Нова Каховка було порушено авторське право фотографа Віталія Данильченка. Без його дозволу в газеті було опубліковано фотографії із фоторепортажу “Без шансов. ‘Энергия’ громит ‘Кристалл’ на своем поле” та фоторепортажу “Масова загибель риби в Новій Каховці”», а також зміст судового рішення.
Приводом до позову Віталія Данильченка стала публікація в газеті «Нова Каховка» № 31 (1042) від 27 липня 2011 року двох фотографій Віталія Данильченка без зазначення авторства.
На п’ятій сторінці газети під заголовком «Не хватает кислорода» було опубліковано фото із зображенням плаваючої у воді риби та дитини на задньому плані. За словами пана Данильченка, це його фотографія, зроблена 16 липня 2008 року і вперше опублікована разом з фоторепортажем «Масова загибель риби в Новій Каховці» на сайті фотослужби УНІАН. Нікому, крім УНІАН, дозволу на використання фото він не надавав.
На четвертій сторінці газети в статті під заголовком «”Кристал” розгромили вщент» була опублікована фотографія, зроблена паном Данильченком 23 липня 2011 року під час футбольного матчу в Новій Каховці й опублікована разом з фоторепортажем на сайті інформагентства ПІК. При цьому в газеті обрізали й заретушували логотип ПІК, але поставили підпис: «Фото ПІК».
З довідок, наданих суду ТОВ «Південна інформаційна компанія» (ПІК) та ТОВ «Українське незалежне інформаційне агентство новин» (УНІАН) вбачається, що інформаційні агентства не мають господарських відносин з редакцією газети «Нова Каховка» та не передавали їй авторські майнові права на вказані фото.
Віталій Данильченко просив суд стягнути з «Нової Каховки» компенсацію в розмірі 20 мінімальних зарплат та зобов’язати газету надрукувати інформацію про порушення його прав на першій сторінці найближчого номера. Суд задовольнив ці вимоги частково: розмір компенсації зменшив до 10 мінімальних зарплат (мінімальний для такої категорії справ), а повідомлення газета не мусить друкувати на першій шпальті, оскільки опублікування має відбуватися у такий же спосіб, як і порушення (тобто на четвертій або п’ятій сторінках).
При цьому суд не взяв до уваги доводів газети про відсутність у Віталія Данильченка відповідних документів, що засвідчують його авторські права на вказані фотографії, оскільки авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше його оформлення.
Головний редактор газети «Нова Каховка» Віктор Васильєв сказав «Телекритиці», що видання обов’язково подаватиме апеляцію. «Ми комунальна газета, грошей у нас немає, ми знайшли в інтернеті фото і поставили. – пояснив він. – Рішення суду для газети – це крах. Для нас ця сума (10730 грн) смерті подібна. Підозрюю, що нас напередодні виборів хтось міг замовити». Він також назвав Віталія Данильченка відомим «сутягою» і додав, що якби знав, що це фотографії пана Данильченка, то не брав би їх.
Сам Віталій Данильченко вважає, що довів своєю справою можливість захистити авторські права в українських судах. «Незважаючи на те, що, зі слів редакції, доход від реалізації номера, у якому були використані мої фотографії, склав 6021 грн, це жодним чином не впливає на факт порушення авторського права і належну в такому випадку компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат на момент подання позову», – сказав він.
Пан Данильченко наголосив на важливості того, щоб фотографи відстоювали свої права й не боялися йти до суду, якщо редакції не бажають платити їм гонорари за використання фотоматеріалів. А таких випадків дуже багато. «Наведу невеликий приклад. Під час Дня Європи, що відзначався в Херсоні кілька років тому, я взяв рекламну брошуру про Фінляндію. Там під кожним фотознімком, повторюю під кожним, був указаний автор фото. А в нашій країні можна купити будь-яку газету чи журнал і далеко не завжди знайдеш, чиї фото використані для їхніх ілюстрацій. Після цього просто починаєш розуміти, що якщо всі фотографи не будуть добиватися дотримання своїх прав і не будуть змушувати при будь-якому використанні фотографій принаймні звертатися до автора за дозволом використати його роботу, то нічого не зміниться. І так, як і зараз, далі не будуть цінувати працю фотографів», – сказав він.
