Січ 24, 2015 | Медіа-новини, Новини профспілки
Міжнародна федерація журналістів (IFJ), Європейська федерація журналістів (EFJ) та їхня філія – Спілка журналістів Росії (СЖР) закликала звільнити російського репортера-розслідувача і блоґера Сергія Рєзніка, засудженого ще до 3 років ув’язнення, повідомляє сайт EFJ.
Це максимальне покарання, якого під час повторного розгляду його справи у Ростові-на-Дону вимагав прокурор. Ув’язнений у листопаді 2013-го Різнік, згідно з попереднім вироком, мав вийти на волю у травні цього року.
“Міністр закордонних справ Росії, – заявив президент МФЖ Джим Бумела (Jim Boumelha), – брав участь після нападу на Charlie Hebdo у паризькому марші на підтримку свободи слова. Натомість чимало журналістів у Росії позбавлені можливості інформувати громадськість”.
Віце-президент ЄФЖ Надія Ажгикіна (Nadezda Azhgikhina) відзначила, що вирок Рєзніку «може бути використаний для цензури стосовно інших журналістів». «Очевидно те, – сказала вона, що це – нова форма тиску на незалежних репортерів. Існує дуже важлива проблема для російської блоґосфери. Адже десятки журналістів публікують свої розслідування у блоґах, щоб уникнути цензури у медіа».
Представники міжнародної організації “Репортери без кордонів” (RSF) засудили вирок Сергію Рєзніку як вияв “затятого судового свавілля, мета якого – змусити замовкнути його критичний голос”.
Медіаорганізація наполягає на тому, щоб, зрештою, за касацією був проведений новий, справедливий процес стосовно журналіста, який «невтомно викривав корупцію місцевих еліт».
Сайт MediaSapiens відзначив, що RSF сприяла світовому розголосу справам Рєзніка та його колеги Олександра Толмамова із Ростова-на-Дону.
Координатор програми з Європи й Центральної Азії Комітету захисту журналістів (CPJ) Ніна Огнянова (Nina Ognianova) заявила: “Російських урядовців вочевидь не вдовольняє півторарічний тюремний строк Сергію Рєзніку. Вони вважать, що це достатньою мірою не залякало його та інших журналістів”.
Речниця КЗЖ закликала російську владу за апеляцією скасувати «дивний» вирок і відмовитися від переслідування журналіста за його критичні матеріали.
Нью-йоркська медійна організація розслідувала напад на Сергія Рєзніка.
22 січня суд у Ростові-на-Дону визнав ув’язненого Сергія Рєзніка винним у сфабрикованому звинуваченні та в образах поліцейського і заступника місцевого прокурора і подовжив йому термін покарання у виправній колонії.
Новий вирок включає заборону йому протягом двох років після відбуття терміну займатися журналістикою.
Сергій Рєзнік відомий своїми репортерським розслідуваннями діяльності ростовського губернатора Василя Голубєва та місцевих правоохоронних відомств.
Під час першого судового процесу у листопаді 2013 року йому було винесено вирок – півтора року позбавлення волі у колонії загального режиму. Рєзніку інкримінували звинувачення у використанні онлайн-блоґу LiveJournal для «публічних образ» голови комісії й члена арбітражного суду Ростовської області.
Аркадій Сидорук для «Телекритики»
Фото – kavkaz-uzel.ru
Гру 8, 2014 | Медіа-новини, Новини профспілки
Президент Міжнародної федерації журналістів (IFJ) Джим Бумела (Jim Bumelha) і президент Європейської федерації журналістів (EFJ) Могенс Блішер Бьєррегард (Mogens Blicher Bjerregard) підписали Меморандум про взаєморозуміння з Радою Європи про сприяння захисту журналістики та безпеці журналістів. Про це пише Аркадій Сидорук у “Телекритиці” з посиланням на сайт Міжнародної федерації журналістів.
Документ підписав і генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд (Thorbjorn Jagland).
Церемонія відбулася цього тижня у Парижі на конференції, влаштованій спільно Парламентською асамблеєю Ради Європи (PACE) та верхньою палатою французького парламенту – Сенатом.
Меморандум підписали й ти інші неурядові організації – «Репортери без кордонів» (RSF), Article 19 та «Асоціація європейських журналістів» (AEJ).
Торбйорн Ягланд заявив: «Ця платформа – перший крок до того, щоб створити інструмент оперативнішого реагування та здійснення заходів для підвищення безпеки журналістів».
Джим Бумела сказав: «Політики нарешті відгукнулися на тривожні звернення репортерів, які зазнають нападів. Інформація, що надходить, свідчить про загрози, з якими вони зіштовхуються щоденно».
Керівник наймасовішої у світі журналістської організації вітав створення онлайн-платформи РЄ як «корисного доповнення до вже наявних засобів». Він пообіцяв співпрацювати у розвитку «важливого механізму швидкого реагування».
У конференції, інформує МФЖ, брали участь чимало політиків, представників академічних кіл і редакторівтаких видань, як Le Monde, BBC чи The Economist. Вони обговорювали шляхи вирішення проблеми допомоги журналістам, які наражаються на ризики та загрози.
У тексті меморандуму говориться, що Рада Європи бере на себе зобов’язання встановити, вести й технічно обслуговувати інтернет-платформу. Мета цього вебресурсу – сприяти збору, опрацюванню та розповсюдженню інформації, що викликає серйозну стурбованість з погляду свободи медіа й безпеки журналістів.
У Раді Європи нову платформу характеризують як «публічний простір», де її партнери зможуть публікувати дані, які перевірятимуть власноруч. Кожен з них нестиме відповідальність за контент. Рада Європи не розміщуватиме власних постів. Однак вона може оприлюднювати на онлайн платформі інформацію про дії, вжиті її органами у відповідь на порушення свободи преси та безпеки журналістів, що викликають тривогу.
Меморандум РЄ окреслює такі теми:
– Погрози щодо фізичних розправ та безпеці журналістів, медійникам, блоґерам, авторам, захисникам прав людини та іншим особам, які займаються комунікаціями у суспільних інтересах;
– Безкарність у цих справах;
– Погрози конфіденційності журналістським джерелам чи фізичними розправами й безпеці їхніх носіїв за співробітництво з репортерами, захисниками свободи медіа й прав людини та з організаціями;
– Погрози втручання у приватне життя журналістів;
– «Охолоджувальні ефекти» у медіа (chilling effects). Йдеться про судові залякування журналістів, зловживаючи законами про дифамацію, проти тероризму, про захист національної безпеки, проти хуліганських дій та екстремізму і про політичні залякування за розпалювання ненависті й підбурювання до насильства.
Інтернет-платформа, говориться у меморандумі, не є засобом моніторингу. Вона не дублюватиме і жодним чином не втручатиметься в роботу Європейського суду з прав людини, уповноваженого з прав людини та представника ОБСЄ з питань свободи преси.
На фінансування розробки онлайн- платформи, зокрема, дизайну й створення бази даних, асигнується 20 тисяч Євро. У подальшому її функціонування забезпечуватиметься за рахунок перерозподілу видатків РЄ та добровільних внесків держав-членів.
Основний штат співробітників, що працюватимуть повний робочий день, мінімальний – двоє фахівців.
Онлайн-платформу Ради Європи, відзначає МФЖ, вже задіяно. Це дасть змогу довіреним партнерам централізовано розміщувати на ній публічні сигнали тривоги (alerts) про журналістів, безпека чи робота яких опинилися під загрозою. У такий спосіб відкривається шлях до швидкого реагування з боку міжнародних організацій, які відстоюють дотримання стандартів свободи медіа, – Ради Європи, ОБСЄ та її представника з питань свободи преси, ЄС та ООН.
Онлайн-платформа Ради Європи відображатиме дії РЄ у відповідь на сигнали тривоги, а також регулярні звіти та зауваження зацікавлених держав-учасниць.
Ефективність роботи онлайн-платформи, говориться у меморандумі, буде визначено через рік випробувального терміну.
