Непрофесійність міліції сприяє порушенню прав журналістів

Чернівецькі міліціянти відмовились порушувати кримінальне провадження проти охоронця банку ПАО «Фінанси та кредит», який напав на журналістку Інтернет-порталу www.0372.ua, члена НМПУ Галину Єреміцу.

31 березня 2015 року в м. Чернівці журналістка Галина Єреміца висвітлювала проблеми клієнтів банку ПАО «Фінанси та кредит», а саме непроведення співробітниками банку операцій з нарахуванням заробітної плати працівникам та директору підприємства УВП №2 «Реабіліант».

Під час здійснення відеозйомки на журналіста напав охоронець банку та грубо виштовхав її з приміщення банку на вулицю. Нападник заявив, що без письмової згоди керівництва банку журналісти не мають права у приміщенні банку проводити фото- та відео-зйомку.

Пані Єреміця звернулася до Шевченківського районного відділку УМВС України в Чернівецькій області з заявою про злочин, передбачений ст. 171 КК України, скоєний щодо неї працівниками охорони банку ПАО «Фінанси та кредит» .

Проте працівники міліції відмовили журналістці у внесенні до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про злочин, скоєний проти неї охоронцями банку. Більше того, їй навіть винесли попередження про недопущення подібних «правопорушень» – зйомки в банку без попередньої письмової згоди.

Свій висновок про необхідність попереднього письмового запиту дозволів на здійснення журналістської діяльності в приміщеннях банківських установ дільничний інспектор міліції Коломін В.Ю. обгрунтував поясненнями начальника відділення банку «Фінанси та Кредит» Івана Бурдея, що «банківська установа є закритим об’єктом і відповідно до чинного законодавства та діючих нормативно-правових актів журналістка інтернет-порталу повинна була заздалегідь письмово повідомити керівництво банку про проведення фото- та відео- зйомки і мала право на її здійснення тільки після отримання на це письмової згоди». Разом з цим працівник ОВС не спромігся перевірити якими саме нормативно-правовими актами в Україні передбачена необхідність отримання таких письмових дозволів на здійснення журналістами своєї професійної діяльності в приміщенні банківських установ.

Не містить посилання на такі норми (а отже і правового обґрунтування) і Висновок, яким журналістці відмовлено у розгляді її заяви про злочин, що у свою чергу, є грубим порушенням ст.214 Кримінального процесуального кодексу України, яка зобов’язує працівників ОВС обґрунтовано відмовляти у відкритті кримінального провадження.

Незалежна медіа-профспілка вважає, що працівники Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області проявили непрофесійність та некомпетентність у вирішенні питання про захист професійних прав журналістки Галини Єреміци. Працівники органів внутрішніх справ не лише грубо порушили вимоги чинного законодавства, але й порушили конституційне право чернівецької громади на інформацію про недобросовісну, на думку деяких клієнтів, роботу банківської установи.

Сепаратисти фільтруватимуть українських журналістів

Сепаратист Денис Пушилін, який проголосив себе віце-спікером так званої Донецької народної республіки, не пускатиме на підконтрольні сепаратистам території українських журналістів, “які брали участь у розпалюванні конфлікту на Донбасі”. Про це повідомляє сепаратистське видання ДАН.

“Всі українські ЗМІ, які брали участь в розпалюванні конфлікту в Донбасі і проектах, що викликають у громадськості почуття ненависті до “ДНР”, на територію республіки допущені не будуть”, – заявив Пушилін.

Генеральна прокуратура України оголосила ДНР терористичною організацією.

Нагадаємо, НМПУ виключила зі своїх лав пособника терористів.

Комітети Ради продовжують не пускати журналістів на засідання

Частина комітетів Верховної Ради продовжують не пускати активістів та журналістів на свої засідання.

Про це пише координатор групи “Моніторинг Відкрито” Олексій Братущак у своєму блозі на “Українській правді”.

Такі висновки Моніторинг зробив за наслідками роботи Ради 9-15 лютого.

5 комітетів з різних причин просто відмовились пустити спостерігачів. Це комітети будівництва і містобудування, соціальної політики, екологічної політики, податкової та митної політики та комітет фінансової політики і банківської діяльності.

Серед найоригінальніших відмов активісти назвали те, що в комітетах з питань будівництва (голова – Сергій Скуратовський, Радикальна партія) та соцполітики (голова – Людмила Денісова, Народний фронт) заявили, що не користуються електронною поштою, і їм потрібен офіційний лист.

“Тут варто нагадати, що засідання комітетів є відкритими відповідно до закону про комітети верховної Ради. Але парадокс у тому, що засідання комітетів відкриті, а вхід до будівель комітетів – закритий”, – пише Братущак.

Крім того, у комітеті фінполітики (голова – Сергій Рибалка, Радикальна партія) заявили, що вирішили провести закрите засідання.

А комітет з питань податкової та митної політики (голова Роман Насіров із “БПП”) втретє за два тижні відмовив допустити спостерігачів на засідання.

Три комітети не анонсували своїх засідань, а два комітети проводили “екстрені” засідання щоб схвалити питання щодо призначення генпрокурора (комітет з правоохоронної діяльності, голова – Андрій Кожем’якін, “Батьківщина”) та президентський закон про реформу суду (комітет з питань правової політики та правосуддя, голова – Руслан Князевич, БПП).

Рада ухвалила закон про відкритість використання публічних коштів

11 лютого Верховна Рада України ухвалила закон «Про відкритість використання публічних коштів». За проголосували 289 народних депутатів.

Закон визначає умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У законі визначено, що публічні кошти – це кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Уся інформація про розпорядників публічних коштів, обсяги цих коштів, укладені договори та стан їх виконання має оприлюднюватися на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, який є офіційним державним інформаційним інтернет-ресурсом. Що стосується державних і комунальних підприємств, то вони зобов’язані оприлюднювати відомості не про всі договори, а про ті, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн. Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є вільним і безоплатним.

Кабмін має створити цей портал у тримісячний строк з моменту набуття чинності законом. Адміністрування порталу та затвердження форм, за якими надається інформація про заплановане і фактичне використання публічних коштів для оприлюднення, має здійснюватися суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Закон має набрати чинності через півроку після опублікування.

Медіаорганізації і силові структури обговорили порядок акредитації у зоні АТО

Недоліки положення про акредитацію для журналістів в зоні АТО обговорили представників СБУ, Міністерства оборони і журналістських організацій – Незалежної медіа-профспілки, Національної спілки журналістів й Інституту масової інформації, а також журналістів, як висвітлюють війну.

Домовилися, що акредитаційні картки мають видаватися не тільки в Краматорську, як це сказано в положенні про акредитацію, а й у Києві та Маріуполі.

Вирішили, що юристи спілки журналістів і юридичне бюро медіа-профспілки підготують пропозиції про зміни до тексту положення про акредитацію, які б усунули суперечності із законодавством і не обмежували права журналістів. При цьому представники медійних організацій висловили розуміння, що на війні можуть бути обмеження для висвітлення подій, але перелік таких обмежень викладений у відповідному законі.

Раніше спілка журналістів і медіа-профспілка виступили із заявою, в якій наголошували, що положення про акредитацію в зоні АТО суперечить закону. Жоден закон не передбачає для працівників ЗМІ обов’язку, як це викладено у документах від СБУ і МО, «узгодження з прес-центром АТО порядку виконання редакційного завдання на даному об’єкті (або порядку пересування у зазначеному районі) – було сказано в спільній заяві організацій.

Юридичне бюро медіа-профспілки функціонує за підтримки USAID.