Комітет Медіа-профспілки стривожений вбивствами журналістів у Києві

Комітет Незалежної медіа-профспілка України (НМПУ) стривожений вбивствами Сергія Сухобока та Олеся Бузини у Києві. Співзасновника інтернет-видань ProUA і “Обком” Сухобока було вбито в ніч з 12 на 13 квітня, екс-керівника газети “Сегодня” Бузину – 16 квітня.

Голова Комітету НМПУ Юрій Луканов переконаний, що відсутність належного розслідування побиття, тортур, викрадень та вбивств журналістів під час Майдану та безкарність винних – все це безпосередньо впливає на те, що відбувається сьогодні: “Безкарність за злочини, здійснені раніше, породжує нову хвилю злочинів та насильства щодо журналістів зараз”.

У випадку із вбивством Сергія Сухобока міліція спрацювала оперативно, підозрювані затримані, 15 квітня суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підозрюваним загрожує до 8 років утримання під вартою за ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Трагедія сталася внаслідок побутової бійки.

Олеся Бузину вчора було навмисно вбито з вогнепальної зброї кількома пострілами, що виключає побутовий характер злочину. Авторські колонки Бузини у газеті “Сегодня” та окремі його публічні виступи не завжди однозначно сприймалися журналістською спільнотою та могли бути розцінені як такі, що повторювали основні тези російської пропаганди. Однак це є причиною імовірних політичних ускладнень під час розкриття вбивства – адже критики української влади використовуватимуть версію про політичний характер злочину. Зрозуміло, що такі “версії” і “твердження” є продовженням інформаційної війни з метою розхитати суспільно-політичну ситуацію в Україні. Саме тому і є очевидним, що розкрити це вбивство – справа честі для української влади.

Обов’язок правоохоронців – якнайшвидше знайти виконавців, ймовірних замовників злочину і покарати їх із усією суворістю закону. Будь-яка наруга, не кажучи вже про вбивство журналіста, яких би поглядів він не дотримувався – це завжди наступ на свободу слова, намагання загнати її в стійло.

Незалежна медіа-профспілка рішуче засуджує обидва ці злочини та стежитиме за повнотою та об’єктивністю розслідувань. Вбивці журналістів мають бути покарані.

Підсумки року: 995 порушень прав журналістів (інфографіка)

Підсумки року: 995 порушень прав журналістів (інфографіка)

У минулому році Інститут масової інформації зафіксував 995 випадків порушень прав журналістів. Найбільше фактів побиття та нападів на журналістів було зафіксовано в січні (82) та лютому (70), під час революції в Києві, пише Ірина Чулівська у Media Sapiens. Акції протесту були небезпечним місцем для роботи медійників і в інших містах України. Особливо часто журналістам діставалося від проросійських мітингувальників, що намагалися захоплювати адмінбудівлі, наприклад, у Донецьку й Одесі.

У 2014 році, окрім викликів революції й АТО, Україна пережила двоє виборів, які зазвичай самі по собі погіршують рейтинг порушень прав журналістів. Порівняно з минулими роками ці вибори відбувалися більш-менш спокійно, хоча й були випадки, коли, наприклад, журналістам забороняли фото- чи відеозйомку або не дозволяли перебувати на дільниці, не допускалися на підрахунок голосів тощо, але це радше як винятки, а не правила.

барометр

Київським міліціонерам видаватимуть шоломи із номерами

Столичним міліціонерам, які охороняють громадський порядок під час масових заходів, видадуть шоломи з номерами. Про це заявив керівник Київської міліції Олександр Терещук, ідеться в сюжеті ТСН.Ранок.

На протиударні шоломи наноситимуть умовний код підрозділу, порядковий номер спецзасобу та код регіону. Відтак, можна буде легко встановити, хто з правоохоронців скоїв порушення чи незаконно застосував силу, резюмують у міліцейському главку й додають, що завдяки новації й самі міліціонери рідше перевищуватимуть повноваження. Адже розумітимуть, що їхні особисті дані негайно стануть відомими.