Член Незалежної медіа-профспілки Андрій Лаврик закликає комітет організації до більшої прозорості та відповідальності. Про це він пише у себе у facebook. Наводимо текст його допису у повному обсязі.
Виникла необхідність розставити крапки над «і».
На днях комітет Незалежної медіа-профспілки України поширив заяву від імені всієї профспілки. Тобто, від імені усіх журналістів, що туди входять. Заява по арешту Руслана Коцаби за шпигунство і зраду батьківщини. Того, що закликав українців ухилятися від мобілізації на «братовбивчу війну». І гастролював з цим цирковим номером по російським телеканалам. Суть заяви така: Коцаба, звісно, шкідник, але арештовувати його неможна, бо у правоохоронців проти нього нема доказів (з оригіналом можна ознайомитись тут)
Особисто мені Коцабу жаль. Не тому, що вважаю його невинним (звідки мені знати, винен він чи ні?). А тому що тупо, на бездумному куражі пацан вхопив два місяці арешту. І якщо за ці два місяці «контора» щось «нариє» – ще мінімум п’ять років «хімії». Але я не підтримую заяву, поширену комітетом. Бо мені, повторюсь, не відомо, чи порушив Руслан Коцаба закон, чи ні. Однак від мого імені «керівники» з комітету заявили: відпустіть Коцабу, у вас доказів нема!
І не тільки від мого імені. А й від імені ще 700 душ (чи скільки нас там). Серед яких, як показують жваві дискусії, є чимало людей, які незгодні із заявою комітету більше, ніж я.
От тут вилазить основна проблема. Але почнемо з кінця.
Сьогодні голова профспілки Юрій Луканов (посада якого повністю називається так: «голова виконавчого комітету НМПУ) написав дотепну колонку (повністю читати тут). Одна із головних тез: «Де ви бачили хоч одне слово на захист Коцаби?» (ну, у тій скандальній заяві)
Цитую:
«Однак, обґрунтування підозри у державній зраді і перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України не містить у собі доказів, отримання Коцабою завдань на проведення інформаціно-підривної діяльності в Україні, наявність в його діях умислу на завдання шкоди інформаційній безпеці України. Тобто підозра не містить у собі суб’єктивної сторони складу злочину – вини у формі умислу, а відповідно діяння не містить у собі складу злочину за статтею «Державна зрада».
Це не адвокати Коцаби написали. Це від імені членів профспілки написав колектив авторів з виконавчого комітету НМПУ. До речі, тільки у наведеному абзаці кількадесят слів на захист Коцаби.
Наприкінці своєї заяви автори грають у Капітана Очевидність: «Медіа-профспілка вважає: або мають бути надані ґрунтовніші докази вини Руслана Коцаби, або кримінальне провадження за обвинуваченням саме у державній зраді та перешкоджанню законній діяльності збройних сил України має бути припинено за відсутністю складу злочину».
Я не хочу, щоб хтось подумав, ніби я вирішив попрацювати прокурором, тож не буду розбирати усі юридичні недолугості заяви. Вкажу тільки на найбільшу.
Кримінальне провадження у справі Коцаби лише почалося, іде слідство, ще не всі докази зібрані і вивчені. А виконавчий комітет профспілки вже заявив: Коцаба не винен, бо немає «суб’єктивної сторони складу злочину – вини у формі умислу». Хлопці і дівчата, а, може, дочекаємось, доки слідство закінчить свою роботу, і що скаже про результати тієї роботи суд?
А тепер повернемося до основної проблеми.
Заява та щонайменше спірна. Та вона цілком мала б право на життя, якби починалась зі слів «Виконавчий комітет Незалежної медіа-профспілки України висловлює стурбованість…», а не «Незалежна медіа-профспілка України висловлює стурбованість…». Бо, по-перше, як показало життя, чимало членів НМПУ не стільки занепокоєні арештом Коцаби, скільки діями комітету. По-друге, статут НМПУ, «внутрішня конституція» профспілки, не наділяє комітет правом робити політичні заяви (а ця заява є політично, про що під час обговорення сказав сам Юрій Луканов – можу дати скрін). Хтось із членів комітету мені заперечував, мовляв, ти не правий, за статутом можна. Але в статуті немає положення, яке дозволяє комітетові це робити. Тобто, панове, ви порушили статут.
Ви заявили, що профспілка, всі її члени вважають арешт Коцаби незаконним. А це очевидна неправда.
Колеги, я вважаю, що виконавчому комітету і його голові слід повертатися до забутої ними практики, коли комітет чи голова поширює свої заяви від свого імені, а не усієї профспілки, усіх профспілчан.
Так, і оту скандальну заяву раджу виправити. Почніть її як я вже казав: «Виконавчий комітет Незалежної медіа-профспілки України висловлює стурбованість…». А у кінці перелічіть поіменно, хто із членів комітету був за, а хто проти висловлення такої стурбованості.