Криваві рукавички української журналістики

Висвітлення смерті співробітника Адміністрації Президента Олександра Бухтатого, який, до того ж, був зовсім не чужим  у журналістських колах, вкотре поставило питання меж, за які можуть\не можуть виходити репортери.

 

У країні, де і до життя немає особливої поваги, важко очікувати на наявність поваги до смерті. Можливо, для декого це новина, але вона, ця повага, існує в інших країнах. Адже ніхто не знає, де і за яких обставин людину може очікувати смерть, вона апріорі не може бути красивою, вона однаково потворна як для звичайних громадян, так і відомих особистостей.

Коли у західній журналістиці  говорять про повагу до смерті, то мають на увазі насамперед живих, бо мертвим, мабуть, вже байдужі наші передовиці і топові новини. Так от про нас, про живих. У тих, хто пішов з життя, залишаються родичі, близькі. У пам’яті людській загиблі мають залишитися тим, що вони зробили за життя, а не тим, яким понівеченим тілом вони стали після смерті. Тому журналісти зазвичай дуже виважено підходять до публікацій сцен із тілами загиблих, уникають зайвої деталізації і, тим більше, смакування кривавих подробиць.

Не всі медіа витримали тест на повагу до смерті і цього разу. Публікації фото понівеченого тіла, стендап на місці загибелі,  плями крові на траві і… закривавлені гумові рукавички експертів, залишені на землі. Чи саме на ці кадри заслуговував Олександр, як і будь-хто інший, хто пішов з життя? Чи це мали побачити його родичі і близькі? Ці питання поки що не знайдуть, напевне, однозначної відповіді в українських журналістів. Маркування фото «18+» тільки приваблює користувачів інтернету і, зрозуміло, аж ніяк не убезпечує будь-кого від «специфічного» контенту.

Що ж, можливо ми все таки навчимося поважати життя. Те життя, яке так любив Олександр. І заради цього життя навчимося поважати смерть.

Висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким Олександра Бухтатого, життя якого трагічно обірвалося. Це була надзвичайна людина, яка заслуговує на хорошу пам’ять про свої справи.

 

Сергій Штурхецький,

Голова Незалежної медіа-профспілки України

Позначки:,

Залиште коментар