Посивілі душі

Я не знаю, чи варта ТАКА перемога українських спецслужб ТАКОЇ “сакральної” жертви… Чи гибридна війна, спланована і розв’язана Кремлем, вимагає від нас наявності гибридної совісті?

Аркадій Бабченко став автором найуспішнішої фейкової новини сучасності. Йому повірили абсолютно всі: і друзі, і вороги. Перші прокинулись сьогодні вранці (з тих, хто взагалі був в змозі заснути) з посивілими від горя і розпачу душами, другі вже давно продали свої душі дияволу і всю ніч піднімали келихи на його честь.

Безумовно, живий Бабченко – це як ковток свіжого повітря після жахливої задухи або повернення в реальність з дурного сюрреалістичного сну. Але вчора ми прощались з вбитим колегою – військовим журналістом, а сьогодні вітали з поверненням до світу живих агента спецслужб… І мене відверто лякає ця гібридність, що поступово починає проникати у найвразливіші  сфери нашого буття – мораль, етику, журналістські стандарти.

Минулої ночі я лишив на своїй сторінці у Фейсбуці лише один короткий пост. Першою реакцією на “воскресіння” Аркадія Бабченка під час брифінгу СБУ було бажання прибрати цей пост. Але це було б нечесно ані перед самим собою, ані перед пам’яттю тих колег, чия смерть не була лише складовою гибридної війни.

А отже це було і лишається щирим:

Аркадій Бабченко… R.I.P.

Залиште коментар