Комітет НМПУ: “Ситуація із сайтом «Страна.юа» вкотрe доводить нeобхідність вирішeння питання щодо захисту трудових прав журналістів”

З огляду на затримання головного редактора сайту «Страни.юа» Ігора Гужви та обшуків у редакції Комітет НМПУ сподівається на те, що з боку силових органів усі правові процедури і механізми щодо розслідування справи буде витримано, а зважаючи на резонанс та публічний інтерес до справи – забезпечено  відкритість, і прозорість процесу.

Важливим, на думку Комітету НМПУ, є недопущення перешкод у діяльності непричетних до справи журналістів редакції.

Також Комітет НМПУ вітав би рішучі дії правоохоронців й у інших справах, пов’язаних, насамперед, із розслідуванням злочинів, вчинених проти журналістів.

Ситуація із сайтом «Страна.юа» вкотрe доводить нeобхідність вирішeння питання щодо захисту трудових прав журналістів.

Свого часу Ігор Гужва звертався за допомогою  до профспілки, коли виникали проблеми із роботодавцем. Але відтоді, вочевидь, вирішивши якимсь особливим шляхом свої питання грошового забезпечення, не виявляв інтересу до роботи організації. Не хотілося б і припускати, якими саме методами наповнювався з тих пір зарплатний і гонорарний фонд очолюваних Гужвою редакцій. Принаймні, звернень до профспілки більше не було.

У країні, де переважає тіньова економіка та політика, усі її інституції, і, зокрема, ЗМІ, не можуть бути вільними від цього. Звідси – непрозорі домовленості, «джинса», а подекуди – і відверте вимагання за публікацію/не-публікацію, «пакет лояльності» тощо. Звідси – зарплата в конвертах, яка не лише позбавляє журналістів можливості відстоювання їх трудових прав, але й дозволяє маніпулювати журналістами, повністю контролювати створюваний ними контент, спрямовувати на порушення етичних стандартів. Хабарництво з боку редакторів тягне за собою й іншу загрозу – чесні і принципові ЗМІ, які дотримуються високої корпоративної культури, виявляються неконкурентноздатними перед «ефективними менеджерами», які вирішують питання за «соточку» чи «десяточку». Таким чином журналісти мають невеликий вибір щодо отримання роботи.  Але, звісно, змінити такий стан речей може не тільки і не стільки втручання спецслужб чи правоохоронців, скільки об’єднання журналістів навколо стандартів професії, принципова позиція, що не дозволить нам втратити престиж професії і довіру суспільства.

Цей обшук і затримання відкрив також і іншу задавнену проблему української медіа-спільноти. Проблеми, яка потребує нагального вирішення для країни,яка знаходиться де-факто у стані війни. Необхідно чітко визначитися, хто займається пропагандою і не є журналістом, а пропагандистом. Відтак, будь які дії, вчинені щодо пропагандистів, можна буде оцінювати без впливу чергової істерії з приводу наступу на «свободу слова». Так, із свободою слова не все в Україні гаразд, але розібратися із цим питанням краще самим українським журналістам та українському суспільству, без надміру турботливих пропагандистів.

 

Залиште коментар