НСЖУ оприлюднила Рейтинг ворогів реформування преси

3 травня у Всесвітній день свободи преси Національна спілка журналістів України оприлюднила прізвища посадовців, які протидіють виконанню Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» для привернення уваги до цих фактів журналістської спільноти та Президента України, прем’єр-міністра України, правоохоронних органів.

Протягом перших трьох місяців дії Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з 1 січня 2016 року близько 550 трудових колективів комунальних видань прийняли рішення про свою участь у реформуванні та подали пропозиції владним співзасновникам. Більше 200 з них готові реформуватися вже цьогоріч – у першому етапі. Але не всі державні адміністрації, а особливо – місцеві ради готові відмовитися від власного «рупора», повідомляє НСЖУ. Це небажання «обґрунтовується» ними різними причинами: неможливістю депутатів доносити свою інформацію до виборців, втратою комунального майна, відсутністю державницької позиції у реформованих газетах.

НСЖУ вважає «Ворогами реформування преси» таких посадовців (в алфавітному порядку):

  1. Горошко Сергій – виконуючий обов’язки міського голови, секретар Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, який своїми діями перешкоджає реформуванню газети «Новомосковська правда».
  2. Кауфман В’ячеслав – голова Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області, який перешкоджає реформуванню газети «Сіверський край».
  3. Кулак Тетяна, Мироненко Оксана, Поліщук Олександр — депутати Хмільницької міської ради Вінницької області (обрані депутатами від партії «Свобода»), які перешкоджають реформуванню газети «Життєві обрії».
  4. Недопад Григорій – голова Ківерцівської районної ради Волинської області (обраний депутатом від партії «УКРОП»), Чигрин Тамара – заступник голови Ківерцівської районної ради Волинської області (обрана депутатом від партії «Батьківщина»), які перешкоджають реформуванню газети «Вільним шляхом».
  5. Новобранов Володимир – голова Розівської районної ради Запорізької області, який перешкоджає реформуванню газети “Роз-інформ”.
  6. Олененко Геннадій – голова Кам’янсько-Дніпровської районной ради Запорізької області, Пригода Микола – керівник фракції «Опозиційний блок», які перешкоджають реформуванню газети «Новини дня».
  7. Потієнко Валерій – голова Іванківської районної ради Київської області, який перешкоджає реформуванню газети «Трибуна праці».
  8. Серпенінов Руслан – голова Сарненської районної ради Рівненської області, Усик Світлана – Сарненський міський голова, які перешкоджають реформуванню газети «Сарненські новини».
  9. Сундуков Сергій – голова Кам’янської районної ради Черкаської області, який перешкоджає реформуванню газети «Трудова слава».
  10. Стефанюк Лариса – голова Кегичівської районної ради Харківської області та Гончаров Роман – голова Кегичівської райдержадміністрації, які перешкоджають реформуванню газети «Наш край».
  11. Терещенко Мішель – Глухівський міський голова Сумської області, який перешкоджає реформуванню газети «Народна трибуна».
  12. Тертична Тетяна – голова Каховської районної ради Херсонської області, Салтиков Валерій – голова Каховської райдержадміністрації, які перешкоджають реформуванню газети «Каховська зоря».
  13. Якимчук Наталія – голова фракції «Солідарність» Чернівецької міської ради Чернівецької області, яка перешкоджає реформуванню газети «Чернівці».

«Очевидно, що всі причини є надуманими, адже: місцеві ради, депутати і зараз, і після реформування повинні розміщати свої публікації в газеті лише на підставі договору, інше є втручанням в редакційну політику видання, що прямо заборонено Конституцією України, оскільки є цензурою. Майно і приміщення, якими і зараз, і після реформування користуються редакції передаються їм за умови випуску газети з незмінною назвою, суспільно-політичною спрямованістю та мовою видання. У разі припинення випуску газети, майно і приміщення повертаються у комунальну власність. А щодо державницьких позицій, то карколомні події останніх років показали, як легко відмовлялися від державницьких позицій деякі органи самоврядування. Будь-які аргументи проти реформування преси є надуманими і приховують справжні побоювання місцевих “царьків”: втрату “карманної” газети, яка б друкувала оди “очільнику” району, міста чи області та набуття критично налаштованого до влади видання, яке має багаторічну довіру читачів. Більшість редакторів державних і комунальних видань мають нелегкий досвід відвойовування незалежності редакційної політики газети. І зараз ми спостерігаємо за останніми спробами місцевих чиновників “не пущать”», – йдеться у повідомленні НСЖУ.

За словами Спілки, перші підсумки реформи свідчать про її успішність: більшість редакцій готові взяти участь у реформуванні, більшість органів влади і місцевого самоврядування вже прийняли рішення про свій вихід із засновників газет і редакцій. Але майже в кожній області України є затяті вороги реформування преси.

НСЖУ закликає ЗМІ та громадські організації сприяти поширенню інформації про всі факти перешкоджання журналістам, порушення права громадян на отримання інформації, привертати увагу влади і громадськості до небезпечних тенденцій обмеження доступу до інформації. Цей список ми будемо оновлювати до Дня журналіста – 6 червня, до Дня Незалежності України – 24 серпня та до Дня місцевого самоврядування – 7 грудня. Також пересилаємо його до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту для моніторингу і контролю з боку міжнародних структур.

НСЖУ понад 15 років пропонувала і відстоювала закон, який реформує, а не знищує друковані видання, який дозволяє журналістам бути господарями своєї газети, а читачам реалізовувати своє право на отримання місцевої інформації. Після набуття чинності Закону, Спілка розробила дорожню карту реформування – «15 кроків до свободи і незалежності» – з усіма необхідними зразками документів для реалізації Закону.

Реформування преси є одним з обов’язків, який Україна взяла на себе перед Радою Європи та у рамках плану Україна-НАТО.

Нагадаємо, 26 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Закон набув чинності 1 січня 2016 року.

Протягом наступних трьох років в Україні триватиме роздержавлення преси: вихід органів влади і місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ або перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання. Реформування друкованих ЗМІ та редакцій здійснюється у два етапи: перший – протягом одного року з дня набрання чинності закону та другий – протягом наступних двох років. Реформа, яка є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, зачепить близько 550 видань.

7 квітня голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко повідомив, що станом на той день до Комітету надійшло 291 звернення від редакцій друкованих ЗМІ, які заявили про свою участь у реформуванні згідно Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Залиште коментар