Луканов: Критикам заяви по Коцабі

Візьму я і погоджуся з усіма критиками заяви медіа-профспілки з приводу затримання Руслана Коцаби. Він московський підспівувач? Згоден. Ще й який! Недарма ж його на московські телеканали тягали постійно. Туди просто так не потрапиш.

Він промосковський  маніпулятор?  Певна річ! Балачки про братовбивчу війну і неприсутність там російських військ – це просто таки з темників, які пишуть в Кремлі.

Він сучий син? Ну нехай буде, якщо ви так хочете. І тут погоджуся.

Його треба посадити? Та ясна річ – треба. Він стільки шкоди завдав Україні, що не тільки посадити, але і розстріляти можна. І я цього дуже хочу.

Але мушу визнати, що, крім наших з вами бажання, існують ще й реалії, об які ці  бажання  можуть розбиватися. Така реалія – непереконливість доказів у рішенні суду про Коцабу.

Звісно, ми з вами й так все розуміємо, без усяких доказів.  У нас з вами нема сумнівів щодо персони Коцаби. Але все ж таки рішення мають ухвалюватися не на основі нашого з вами розуміння, а на основі фактів. А їх явно бракує.

Ви гніватися і розказувати, що я нічого не розумію. І тут погоджуся: я нуль в юриспуденції.  Але ось два юристи вважають так само. Один з них взагалі вважає звинувачення нікчемними. Інший, Роман Головенко, погоджується, що є підстави ля звинувачення у перешкоджанні Збройним силам України. Але в той же час наголошує, що доказів нема.

Але на біса нам ті докази? Ну треба ж покарати  хоч одного московського пропагандиста. Ну давайте заплющимо очі на такі дрібниці як непереконливість доказів.

Ну гаразд. Переконали ви мене. Наш найпринциповіший суд в світі завжди тримає носа в сторону влади. І зараз може понаписувати, які завгодно рішення, аби лиш влада була рада. І посадять Коцабу. І буде йому Медведчук передачі носити.

І порадів би я  такому поворотові, але мене дещо зупиняє. Бо, намагаючись втілити наші пристрасні бажання, ми про одну обставину забули. А саме – про Європейський суд з прав людини. На цей чортів європейський суд не вплинуть наші гучні слова про те, що Коцаба є зрадником батьківщини і працює на кляту Московію. Цьому клятому судові докази подавай. А з цим бачте – якось не тойво.

І закінчиться вся ця історія тим, що  посажений Коцаба врешті вийде на волю. Він з наших кишень отримає компенсацію пару десятків тисяч євро. А наша з вам люба ненька Україна черговий раз виглядатиме як держава, що придушує свободу слова.

Цілком імовірно: ви падете під вагою моїх неспростовних доказів. Погодитеся ви зі мною. Але скажете. Ну на біса ви його захищали. А я зроблю здивовані очі? Де ви бачили хоч одне слово на захист Коцаби?

Мова про те, що справа не в Коцабі. Якщо його так легко, без належних доказів засунули за грати. То завтра так само зможуть вчинити з кожним із нас.

Ну і наостанок нагадаю. Коли член профспілки Максим Абрамовський виявився співпрацівником ДНР, то він був виключений з організації. Але не вольовим рішенням, а з суттєвим правовим обгрунтуванням.

Позначки:,

Залиште коментар