Звернення НАБУ до журналістів

Незалежна асоціація банків України (НАБУ) звертається до журналістів з проханням бути більш вимогливими і відповідальними під час створення матеріалів на банківську тематику.

НАБУ констатує, що останнім часом почастішали випадки, коли в ЗМІ публікуються матеріали, які не відображають або викривляють дійсність в банківському секторі. Йдеться про надання апокаліптичних прогнозів, помилкового трактування нормативних документів, нагнітання обстановки з приводу соціально вразливих питань і т.д.

«Шановні журналісти, якщо під час створення матеріалу на банківську тематику у Вас виникають будь-які сумніви, звертайтеся за роз’ясненнями до НАБУ, – сказала Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова, – Розумію, що в більшості випадків коментар потрібен за принципом «на вчора», але ми робимо все максимально від нас можливе для того, щоб оперативно роз’яснити питання, які пов’язані з діяльністю банків».

Вона підкреслила, що НАБУ очікує збільшення випадів проти банківської системи. По-перше, це пов’язано з намірами окремих сил дестабілізувати ситуацію в системі в цілому. Такі дії можна кваліфікувати як фінансову диверсію. По-друге, це пов’язано з передвиборною агітацією.

«На сьогодні не втратила актуальності липнева заява НАБУ з приводу того, що в Україні на різних рівнях можна спостерігати явно виражену діяльність проти банків, що, в результаті, може бути загрозою для національної безпеки країни. Крім того, в передвиборній кампанії багато кандидатів, зважаючи на відсутність широкого інструментарію агітації, будуть намагатися підвищити свій рейтинг, використовуючи принцип «в усьому винні банки», – прокоментувала ситуацію О.Коробкова.

Вона також роз’яснила найбільш резонансні питань, які намагаються використовувати для дестабілізації ситуації.

1. З приводу кредитних канікул для учасників АТО.

«Час від часу в ЗМІ з’являються повідомлення про випадки невиконання банком законодавчої норми про ненарахування відсотків, штрафів або пені для позичальника, який бере участь в АТО (Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Намагаємося їх відстежувати, просимо надати дані про позичальників і банки, де існує ця проблема. Подібні повідомлення були з Рівного та Запоріжжя. Ми розмовляли з тими, хто надав в пресу таку інформацію, але поки конкретних даних вони нам не надали. Чекаємо.

Якщо такі моменти підтвердяться, будемо просити банки їх виправити. У кого є подібного роду інформація, звертайтеся до НАБУ («гаряча лінія» – 044-300-10-15). Постараємося зробити все для того, щоб їх вирішити.

Але, в цій проблематиці для самих банків є ще багато питань. Наприклад, тільки недавно надійшло роз’яснення Генштабу про те, якими документами підтверджується факт мобілізації позичальника.

Друге, яким чином має діяти банк у разі отримання інформації про факт мобілізації позичальника після того, коли штрафні санкції, пеня, а також відсотки вже були нараховані за період – з моменту призову за мобілізацією і до моменту звернення позичальника в банк із заявою?

Чи підлягають задоволенню заяви про ненарахування відсотків і штрафних санкцій, що надходять від позичальників, які беруть участь в АТО в складі добровольчих підрозділів, що не входять до складу Збройних сил України та МВС України?

На перший погляд такі питання можуть здатися, як мінімум, дивними, але зрозумійте, що без чіткої інструкції чи припису банки не можуть здійснити ту чи іншу дію. Згодом це можуть визнати порушенням, і банк може бути оштрафований».

2. Валютні позичальники.

«У Верховній Раді в першому читанні проголосований законопроект, який передбачає розподіл втрат від конвертації валютного іпотечного кредиту між банком, позичальником і державою. До прийняття цього документу залишається в силі популістський Закон про введення мораторію на відчуження застави за валютною іпотекою. За нашими підрахунками за час його дії платіжна дисципліна у таких позичальників погіршилася на 25%. Безумовно, тут присутній і девальваційний фактор. Але, найбільша шкода від таких документів в тому, що вони вносять дисбаланс в банківську діяльність. Банки готові поступатися своїми інтересами (як у випадку з реструктуризацією валютної іпотеки), але це повинно бути прогнозовано, а відповідальність має бути солідарна. Неможливо вирішити всі соціальні та економічні проблеми за рахунок одних банків, які є найбільш дисциплінованими платниками податків.

І на завершення, перерахунок кредитів за курсом 1 гривня – 1 долар США – це деструктив. Крапка».

Залиште коментар