Олександр Янковський: “В Криму не залишилося журналістики”

Активіст Незалежної медіа-профспілки України, журналіст та продюсер кримської телекомпанії “Чорноморська ТРК” Олександр Янковський дав інтерв’ю сайту Mediasapiens. Наводимо окремі тези з його виступу. Повний текст бесіди читайте за посиланням вище.


“В телевізійному просторі Криму вже немає українських телеканалів – з березня в ефірному просторі, а з 1 липня й у кабельній мережі. Тому вони [українські телеканали] не становлять жодної загрози для кримської самоназваної влади. Щодо погроз, то я би сказав: якщо вони хочуть щось комусь зробити, то роблять це без погроз”

**

“Треба також зрозуміти одну просто річ: у Криму не залишилося журналістики – треба або дуже добре розповідати про дії влади, або дуже-дуже добре. Це як в книзі “1984” Орвелла: “Нащо вам слово “позитивний”? Нехай буде “мінус” чи “плюс”. А якщо вам треба щось особливе передати, кажіть просто – “плюс-плюс”, або “три плюси””. Звісно, призначають якогось цапа-відбувайла й кажуть усім, що він винен. Наприклад, у подорожчанні в магазинах винні, виявляється, комерсанти, а не Росія, яка закрила кордон і не дозволяла ввозити в Крим продукти. От про це можна казати: що комерсанти погані, а українські комерсанти – взагалі жах”.

**

“Як на мене, на українському телебаченні забагато негативної інформації. Наші журналісти дуже полюбляють копирсатися в рані пальцем і казати, що все погано, і наші громадські діячі також – влада погана, влада не робить. Так, я знаю, що влада багато чого не робить, але робить, як уміє, немає в нас іншої влади, а сьогодні війна і треба будь-що знаходити позитивні приклади”.**

“У 2005 році ми не очікували, що державним телебаченням будуть керувати люди, які не були патріотами. Нічого не змінилося з 2005 року. Вся Україна представлялася в ефірі шароварами, бандурою, горілкою, можливо, і декламуванням віршів, навіть не “Реве та стогне Дніпр широкий”, а просто “Нене, люба моя Україно”. Тобто модерна Україна не була представлена взагалі. А це вже камінь до городу наших українців – не цим потрібно було приваблювати, не стогонами про Україну, що колись була, а її зруйнували, треба було розповідати про модернову сучасну Україну, про те, що ми хочемо збудувати, і що кожен знайде в цій країні своє місце”.

**

“Якщо ми подивимося на досвід телекомпаній, як вони розвиваються, то навіть потужні компанії, як-от “Україна”, як починала в Донецьку, вимушені переїхати до Києва. Телеканал ZIK, який я вважаю потужним каналом, переносить студію до Києва, щоби мати куди рости. І це закони бізнесу. Бо в централізованій країні, такій як Україна, все зосереджено в столиці, й більшість грошей у Києві, і від Києва залежать будь-які дії й майбутнє в будь-якому регіоні України. Бо від того, що вирішить міська рада міста Нової Каховки, нічого не залежить. Як жити зараз у Новій Каховці – вирішують у Києві. Що там розповідати телеканалам? Від цих рішень нічого не залежить. І тому, якщо буде проведено децентралізацію влади, а регіони отримають більше влади, тоді й телеканали зрозуміють, як працювати. Бо телеканали йдуть за владою: там, де буде влада, де будуть гроші, де можна буде контролювати з погляду засобів масової інформації, там будуть з’являтися і телеканали. І тоді вони будуть, мені здається, розповідати більше цікавого”.**

“Друга точка зору має бути, коли триває якась політична дискусія всередині країни, не військовий конфлікт, а якийсь конфлікт, наприклад, щодо газу, от тоді можна було слухати “Газпром”, а потім “Нафтогаз”, різних експертів. Але коли напали на твою країну, не може бути другої точки зору, вона лише одна – напали на твою країну”.**

“Мені не подобається, коли дають лише стрім без коментарів. Усі вважають, що треба давати картинку з місця події, а ти дивишся цю картинку і не розумієш, що відбувається, хто кого лупцює, де добрі хлопці, а де погані. Це не об’єктивна журналістика, це засирання ефіру”.

Залиште коментар